Page 21 - Лекція 6
P. 21

P x( )    R       x ( )  P x( )
                                                      r
                              m
                             Q x( )      n m        Q x( )  ,  де  r<n;  R n-m(x)–многочлен
                                                      n
                               n
                                              P x( )
                            степеня (n-m), а    r     – правильний раціональний дріб;
                                              Q x( )
                                                n
                            2) розкласти знаменник дробу на лінійні і квадратичні
                            множники
                                                                      l
                                                   m
                                  Q x       x    a ...  x 2   px   q ... ,
                                    n
                                                                2
                                      2
                                  де p -4q<0 , тобто тричлен x +px+q  має комплексні
                            спряжені корені;
                                      P x( )
                            3)  дріб    r    зобразити у вигляді суми елементарних
                                     Q x( )
                                       n
                               дробів:
                                   P x( )     A 1        A 2     ...     A m      ...
                                    r
                                  Q x( )     x   a     x (  a) 2       x (  a) m
                                    n
                                 B x    C 1          B x    C  2    ...     B x    C l
                                  1
                                                                              l
                                                       2
                               x  2  px    q       x (  2  px  q) 2       x (  2  px  q) l

                            де  A 1,A 2,...,A m  ,B 1  ,C 1  ,  B 2  ,C 2  ...,  B l  ,C l  ,...  –деякі  сталі
                            (невизначені коефіцієнти); m,..l,..– натуральні числа, причому
                            m+..+2l+...=n (поясніть чому).
                                  4)  обчислити  невизначені  коефіцієнти.  Для  цього
                            необхідно звести останню рівність до спільного знаменника і
                            прирівняти  чисельники  в  обох  частинах  рівності.  Невідомі
                            коефіцієнти  обчислюють  двома  способами:  1)прирівнянням
                            коефіцієнтів при однакових степенях змінної в обох частинах
                            рівності;  2)  наданням  змінній  конкретних  значень.  Часто
                            застосовують комбінацію цих способів. При цьому дістанемо
                            систему  n лінійних рівнянь з n невідомими A 1 ,A 2 ...
                                  5)  обчислити  заданий  інтеграл,  використовуючи  схему
                            розкладу і значення невідомих коефіцієнтів.
                                  Приклад . Обчислити інтеграл.
   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26