Page 98 - 14
P. 98

101
            На основі одержаних співвідношень знаходимо рекурентну формулу для обчислення ординат
                                             вагової функції

                                             1    k 1         
                                      ( w  kT  )    b k    a i w ((  k   T)i   ) ,            (5.22)
                                            a                  
                                             0     i  1
          де  (w  ) 0   0  і  b k=0 при  k>n.
                Тепер при дії на об’єкт довільного зовнішнього впливу  (u  kT  ) його реакцію y(kT) можна
          обчислити за формулою (5.17).
                У тому випадку, коли  (u  kT  )   u   const  для всіх значень  k  , із (5.17), отримуємо
                                                                    0
                                           0
                                             
                                     ( y  kT  )   u 0  w ((  k  T ) i   k , )    2 , 1 , 0  ,... .                       (5.23)
                                             i 0
                Оскільки  ((w  k   T ) i  )   0  при i  , то формулу (5.23) можна подати у такому вигляді:
                                            k
                                                 k
                                        ( y  kT  )   u 0  ( w  iT  k , )    2 , 1 , 0  ,....                  (5.24)
                                                i 0
                Отже, щоб знайти реакцію об’єкта  на стрибкоподібний вплив
                                                 u  при  k   ,0
                                                   0
                                          ( u  kT  )      0  при  k   0
                                                 
                                                 
          необхідно за формулою (5.22) обчислити ординати вагової функції, а потім згідно (5.24) визначити
            ( y  kT  ),  k   2 , 1 , 0  ,... .

                Приклад  5.3.  Знайти  реакцію  об’єкта  (див.  приклад  5.1)  на  одиничний  стрибкоподібний
          вплив, якщо його час дискретності T   , 0  05 c
                                   2
                У нашому випадку  n   і функція  W(z) набуде такого вигляду
                                                   b  z   b
                                          W   ) z (    1  2  .
                                                   2
                                                 a  z   a  z   a
                                                  0    1    2
                Порівнюючи  отриману  передавальну  функцію  з  W  ) z (  ,  яка  одержана  в  прикладі  5.1,
          приходимо до висновку, що
                                                                         3
                      b    ( 5 , 1  d   ) 1  2  b ,    5 , 1  ( d  d   ) 1  2  a ,    a , 1      1 (   d  a , d )    d .
                       1            2             0     1           2
                                                                
                                                                3
                                                                               3
                                                                               
                Для  заданого  значення  T  обчислюємо.b   , 3  561 10 ,  b   , 3  394 10 ,  a     , 1  856 ,
                                                     1              2               1
           a   , 0  861.
            2
                Допустимо,  що  необхідно  обчислити  ординати  вихідної  величини  об’єкта  y ( kT  )  для
           k   , 1  10 . За формулою (5.22) знаходимо w(T), w(2T), ..., w(10T). Для зручності обчислення  (y  kT  )
          формулу (5.24) подамо в рекурентній формі. Із суми, яка стоїть в правій частині рівності (5.24),
          виділимо останній доданок
                                                 k  1
                                        ( y  kT  )   u  (   ( w  iT  )  (w  kT  ))
                                               0
                                                 i  0
                                  k  1
                                      iT
                Так як   ky   1    uT  0   w  , то
                                  i 0
                                      ( y  kT  )   y ((  k   T ) 1  )  u  0  ( w  kT  ), k   2 , 1  ,...,          (5.25)
          де    00y   . В нашому випадку u   1 і тому
                                      0
                                         ( y  kT  )   y (( k   T ) 1  )  ( w  kT  ).
                Обчисленні значення  w(kT) і  (y  kT  ) для k   , 0  10 зведені в табл. 5.1. Для порівняння в цю

                                    Таблиця 5.1 – Значення вихідних ординат об’єкта
   93   94   95   96   97   98   99   100   101   102   103