Page 101 - 14
P. 101

104
                                                        t
                                          ) t ( x   e  t ( A  t k  )  t ( x  )  e   t ( A   ) B  ( u   d)   .                (5.29)
                                                        
                                                    k
                                                        t k
                У  цифрових  системах  керування  найхарактернішою  є  ситуація,  коли  ЦА  –перетворювач
          зберігає рівень  аналогового  сигналу    постійним  до  тих пір,  поки  не  виникне потреба  в  новому
          квантуванні  (u  ) t . Якщо час t  розглядати, як момент квантування,  то це той час, коли змінюється
                                   k
          значення вхідного сигналу  (u  ) t . Так як вхідний сигнал невизначений в інтервалі часу  t   t [  t ,  ) ,
                                                                                       k  k 1
          де  t  k 1 - наступний момент квантування, то необхідно визначити його поведінку в цьому інтервалі
          часу. Допустимо, що значення  (u  ) t  зберігається постійним до нового часу квантування  t  , тобто
                                                                                     k  1
             ) t ( u    const  при  t   t   t   (рис. 5.5). Тому значення змінних стану об’єкта в наступний момент
                          k     k 1
          квантування   t  k  1  визначимо із співвідношення (5.29) шляхом заміни t  на  t  k 1
                                                                    k t  1
                                                 t ( x  k 1  )   e  k t ( A    k1 t  )  t ( x  k  )     e  k t ( A    ) B  u    d
                                                                     k t
             u(t)                                                                          (5.30)
                        u(t)                      З  врахуванням  того  факту,  що  на  інтервалі
                                            дискретності,  вхідна  дія  на  об’єкт  u   зберігає  постійним
                               u(t )        своє значення, формула (5.30) набуде такого вигляду
                                  k
                                                                      k t  1
                                                   t ( x  )   e  k t ( A    k1 t  )  t ( x  )     e  k t ( A     ) B   d    u  t (  ).
                                                    k  1         k                  k
                                                                       k t
           0             ...          t     Для періодичного процесу дискретизації, коли T   t  k 1  t   k
                 t
            t 0      t 2      t k  t k+1
                 1
                                            і t   kT ,  k   , 2 , 1 , 0  ..., одержимо
          Рис. 5.5. Процес квантування вхідного  k
                                                                      k t  1
                         сигналу                             AT           k t ( A      )
                                                  x    k  1   eT   ( x  kT  )    e  Bd  ( u   kT  . )
                                                                       k t
                          k t  1
                          
                В інтегралі e  k t ( A     ) Bd   зробимо заміну   tv  k  1    . Тоді  d    dv. Нові межі інтегрування
                          k t
          будуть такими v   t  k 1    t   v , T  в    0 . Отже,
                                k
                        н
                                          1
                                          t k         T
                                            e  t ( A  k    ) Bd    e  A   Bd ..
                                                      
                                          t k         0
                Оскільки змінна інтегрування в підінтегральному виразі може бути довільною, то
                                                        T
                                   x (( k   T ) 1  )   e  AT  ( x  kT  )  e  A bd  ( u  kT  ).
                                                        0
                                                    T
                Введемо  такі  позначення      e  AT      і     e  A   Bd  .  Тоді    дискретна  модель  об’єкта  буде
                                                    
                                                    0
          такою:
                                        x ((  k   T ) 1  )   ( x  kT  )   ( u  kT  ),                 (5.31)
                                           ( y  kT  )   C  ( x  kT  )  D  ( u  kT  ).                       (5.32)

                Приклад  5.5.  В  розд.  2  ми  отримали  математичну  модель  теплового  об’єкта  у  вигляді
          системи  диференціальних  рівнянь    (2.24)-(2.25).  В  матрично-векторній  формі    ця  модель  буде
          такою
                                          d   ) t ( x
                                                  A  ) t ( x    B  ) t ( u  ,
                                            dt
   96   97   98   99   100   101   102   103   104   105   106