Page 93 - 14
P. 93

96
                Процес  знаходження  вихідних  ординат  об’єкта  лише  в  дискретні  моменти  часу  kT ,
           k   2 , 1 , 0  ... назвемо дискретизацією математичної моделі  об’єкта.
                Оскільки  математична  модель  об’єкта  (разом  з  другою  ланкою  ФФ)  задана  у  вигляді
          передавальної  функції  (5.3),  то  процес  дискретизації  такої  моделі  полягає  в  знаходженні
                                                                   *
          передавальної  функції  об’єкта  в  термінах  Z -перетворення    ( D -  перетворення).  При  цьому
                                                               *
          врахуємо,  що  для  знаходження  W  * (  p  )   необхідно  взяти  D -перетворення  від  лівої  і  правої
                                                             *
          частини співвідношення (5.3). На основі такої властивості  D -перетворення:
                                   D * e    pt  ( Y  ) p   e    pt D *   (Y  p  )  e    pt Y  * (  p  )
          можемо записати
                                                        W  (  p   )
                                      W  * (  p  )   1(   e   pt  ) D *    0                          (5.4)
                                                          p   
                                  W  (  p   )
                Для  знаходження  D *    0      скористаємось  формулою  (3.66)  в  якій  (Y  ) s   замінимо  на
                                     p  
           W 0  ) s (
                .
             s
                Тоді формула (5.4) набуде такого вигляду :
                                               m     W  ) s (  1  
                               W  *  (  p )   1 (   e    pT  )   Re s       pT  sT                       (5.5)
                                               i 1    s  1  e  e   s  i s
          де m – кількість полюсів функції, яка знаходиться в квадратних дужках, включаючи і кратні.
                Якщо полюси прості, то
                                 W  ) s (  1          W   ) s (  s (   s  )
                             Re  s                  lim         i                        (5.6)
                                            pT  sT              pT  sT
                                  s   1  e  e   s  s i  s s i  s  1  e  e
          У тому випадку, коли полюсів  s  має кратність  r , то
                                     i
                                 W  ) s (  1         W   ) s (  s (   s  i  )
                             Re s                   lim                                   (5.7)
                                           pT  sT               pT  sT
                                  s   1  e  e   s s i  s  s i  s  1  e  e
                Для знаходження  передавальної функції  об’єкта в термінах Z-перетворення  необхідно в
                       pT
          формулі (5.5)  e  замінити на  z . Тоді
                                            m     (W  ) s  1   
                              W   ) z (   1(   z  1  )   Re  s     1  sT                                     (5.8)
                                            i 1    s  1  z  e   s s i
          Лишки  в  полюсах  s   обчислюються  за  формулою    (5.7).  При  цьому  в  формулах  (5.6)    і  (5.7)
                            i
          попередньо необхідно  зробити заміну   e  pT    z

                Приклад  5.1    Обчислити  W  ) z (  ,  якщо  математична  модель  об’єкта  подана  у  вигляді
                                         3
          передавальної функції W  (  p  ) 
                               o       2
                                     p   3 p   2
          W   ) z (  обчислимо у відповідності з формулою (5.8). Для цього знайдемо полюси функції
                                          W   ) s (   3
                                                
                                            s      s ( s  2    s 3   2  )
                         2
                Маємо  (s  s   s 3   ) 2 =0. Звідси  s   s ; 0      s ; 1     2 .
                                            1    2      3
                Оскільки  полюси  прості,  то  для  обчислення  лишків  (див  ф-лу  (5.8))  використовуємо
          співвідношення (5.6). Замінивши в ньому  e  pT   на  z. Отже
                              W  ) s (  1            3         1        5 , 1
                          Re  s                 lim                      ,
                                        1  sT     2             1  sT   1
                               s   1  z  e   s 0  s 0  s   s 3   2  1  z  e  1  z
   88   89   90   91   92   93   94   95   96   97   98