Page 76 - 14
P. 76
79
N QA RAPA A .
Оскільки за теоремою Келі – Гамільтона Р(А) це нульова матриця, то
N RA A . (4.50)
Рівняння (4.50) виражає суть методу Келі – Гамільтона обчислення функцій від матриць.
Приклад 4.9. Знайти AN із прикладу 4.7, використавши метод Келі –Гамільтона.
Утворимо скалярний поліном змінної :
N 4 3 2 1
і знайдемо характеристичний поліном матриці А:
P 2 3 2 .
Тоді
4 3 2 1
2 3 2
N 4 3 3 2 2
2 2 5 Q
P 2 3 2
2 3 6 2 4
5 2 5 1
2
5 15 10
R 10 9
Отже, R 10 9 і відповідно AR 10 A I 9 .
Використовуючи співвідношення (4.50), маємо
N A 10 A I 9 .
Отриманий результат співпадає з значенням AN , яке ми отримали в прикладі 4.8, де
обчислення матричного поліному AN зроблено на основі теореми Келі – Гамільтона.
Розглянутий метод Келі – Гамільтона можна поширити і на той випадок, коли матрична
функція F(A) відмінна від матричного многочлена. Для цього необхідно, щоб функція F була
аналітичною в околі початку координат. Тоді вона може бути подана у вигляді нескінченого ряду
i
F a i .
i 0
Нехай P – характеристичний поліном матриці А, яка має розмір n, а її
i
характеристичні числа. Допускаємо, що , i n , 1 різні.
i
Побудуємо поліном R степені n-1, який в j–тих точках j n , 1 співпадає зі значеннями
F . Такими точками виберемо x , j n , 1 . В курсі вищої алгебри доказано, що завжди існує
j
многочлен степені небільшої ніж n-1 і, який приймає наперед задані значення при n заданих
різних значеннях аргумента . Цей многочлен будують за допомогою, так званої, інтерполяційної
формули Лагранжа. Тобто
n
n j
R F i j ,1 n j i . (4.51)
i j
i 1
j ,1 j i
В силу того, що F i R , i n , 1 різниця функцій F R має нулі в точках ,
i
i
i n , 1 і її можна подати у такому вигляді:
Курош А.Г. Курс высшей алгебры. Учебник. – М.: Наука, 1971 – 432с.