Page 65 - 14
P. 65

68

                                                              pt
                                                             e
                                                                           tf    Re  s F    p  p K  ,                                      (4.9)
                                                           p
                                                    K
                        pt
                     p
          де   Re s F    p    lim  p   p  K    epF  pt  –   для   простих   полюсів   p ,   к   n , 1    і
                       e
                                                                               K
                           p K
                               p  p K
                             1        d    1        pt
                   pt
           Re  s F   ep  p    lim     p   p  K     epF   для кратних полюсів з кратністю  .
                       p K
                          1   !  p p dp    1
                                    K

                Приклад  4.1.  У  другому  розділі    ми  отримали  лінеаризовану  математичну  модель
          гідравлічного об’єкта
                                                        dy
                                                                                    T    y   Ku .                                             (4.10)
                                                        dt
                Знайдемо розв’язок моделі за умови, що    00y    і    utu    1     t , де   t1 – одинична функція.
                                                                0
          Перетворимо рівняння (4.10) за Лапласом, використавши першу і другу властивості (див. табл.4.1)
                                                         Ku
                                           pTY    Yp     p   0  .
                                                          p
                Із останнього рівняння знаходимо
                                                     Ku
                                             Y   p   o  .
                                                   p Tp    1
                Для  знаходження  розв’язку  математичної  моделі  (4.10)  скористаємося  формулою  (4.9).
          Оскільки   pQ    p Tp    1 , то полюси функції   pY   знайдемо як розв’язок рівняння  Tpp    1  0 .
                             1
                    0
          Звідси  p   i  p     . Враховуючи те, що полюси функції Y(p) прості, маємо
                  1
                         2
                             T
                                                       Ku
                                                            pt
                                    Re  s Y   ep  pt    lim  0  e   Ku ,
                                               p 0               0
                                                   p 0 Tp  1
                                                      1   e  pt         t   T
                                    pt
                           Re s Y    ep  1   Ku  lim   p        Ku  e  .
                                     p     0   1                      0
                                       T      p    T       1 
                                                 T       pT  p   
                                                               T 
                Отже, у відповідності з (4.9) знаходимо
                                            y   Kut   1  e  t   T   .
                                                   0
                Тобто після нанесення стрибкоподібного збурення зміна рівня рідини відносно усталеного
          значення відбувається за експоненціальним  законом.

                Приклад 4.2. На рис.4.1 показаний демпфер, який застосовують у механічних системах для
          гасіння автоколивань. Він складається із золотника 1, який розміщений в посудині 2 із рідиною, і
          пружини 3.
                Складемо  математичну  модель  демпфера  і знайдемо  її розв’язок.  Виберемо координатну
          вісь так, як показано на рис.4.1. Початок помістимо в т. О, яка відповідає рівноважному станові
          системи.
                Для складання математичної моделі об’єкта  скористаємося  законом  збереження кількості
          руху
                                              d  vm
                                                      i F ,
                                               dt    i
          де   v – швидкість руху рухомої частини системи;
              m – маса рухомих частин системи;
                i F  – сили, які діють на систему.
   60   61   62   63   64   65   66   67   68   69   70