Page 64 - 14
P. 64
67
Таблиця 4.1 – Властивості перетворення Лапласа
№ Властивість перетворення Оригінал Зображення
п/п Лапласа
1. Лінійність C i f i t C i F i p
i i
2. Диференціювання оригіналу d n f t n 1
p n F p p n 1 f 0 ,
dt n 0
де f 0 –та похідна
функції f(t) при
t=0; f 0 0 f 0
3. Інтегрування оригіналу t
f dss F p/p
0
4. Зсув в області оригіналу f t a
де tf a 0 e ap F p
a
при t
5. Зсув в області зображень e at f t F p a
6. Зміна масштабу аргумента t aF ap
f
a
7. Множення в комплексній t F 1 Fp 2 p
області f 1 st dssf 2
0
8. Множення в дійсній області j
1
F 1 wp dwwF 2 ,
2 j
f 1 tft 2 j
де повинно бути більше
абсциси абсолютної
збіжності для tf 1
9. Диференціювання зображень tf t d
F p
dp
10. Інтегрування зображень f t
F dpp
t
0
11. Початкове значення lim f t lim pF p
оригіналу t 0 t
12. Кінцеве значення оригіналу lim f t lim pF p
t t 0
У багатьох випадках для знаходження розв’язку f(t) вдається обійтися без безпосереднього
обчислення інтегралу (4.7). В тому випадку, коли F(p) має вигляд дробово-раціональної функції і
lim F 0p , для обчислення f(t) можна скористатися теоремою лишків.
p
Допустимо, що F(p) можна записати у вигляді відношення двох поліномів:
R p
pF , (4.8)
Q p
a p 1 , p 2 , ... p – полюси функції F(p), які знаходяться шляхом розв’язку алгебраїчного рівняння
K
Q 0p . Тоді