Page 64 - 14
P. 64

67
                               Таблиця 4.1 – Властивості перетворення Лапласа

           №     Властивість перетворення       Оригінал              Зображення
           п/п          Лапласа
           1.   Лінійність                        C  i  f i  t        C i F i  p
                                                 i                      i
           2.   Диференціювання оригіналу         d  n  f   t          n 1
                                                                  p  n F  p    p  n    1  f       0 ,
                                                   dt  n                   0
                                                                 де  f       0  –та похідна
                                                                     функції f(t) при
                                                                    t=0;  f   0   0   f   0
           3.   Інтегрування оригіналу           t
                                                   f   dss           F   p/p
                                                 0
           4.   Зсув в області оригіналу          f  t    a
                                              де  tf    a  0        e    ap  F  p
                                                       a
                                                при t 
           5.   Зсув в області зображень         e at  f   t          F p    a
           6.   Зміна масштабу аргумента            t                  aF  ap
                                                    f  
                                                    a  
           7.   Множення в комплексній        t                        F 1   Fp   2   p
                області                         f  1    st    dssf  2
                                              0
           8.   Множення в дійсній області                               j
                                                                   1
                                                                        F 1   wp    dwwF 2  ,
                                                                  2 j
                                                 f 1    tft  2         j
                                                                 де   повинно бути більше
                                                                   абсциси абсолютної
                                                                    збіжності для   tf  1
           9.   Диференціювання зображень         tf   t                d
                                                                           F   p
                                                                         dp
           10.  Інтегрування зображень             f   t              
                                                                         F  dpp
                                                    t                   
                                                                        0
           11.  Початкове значення               lim  f   t           lim  pF  p
                оригіналу                        t 0                   t 
           12.  Кінцеве значення оригіналу       lim  f   t           lim  pF  p
                                                 t                    t 0

                У багатьох випадках для знаходження розв’язку f(t) вдається обійтися без безпосереднього
          обчислення інтегралу (4.7). В тому випадку, коли F(p) має вигляд дробово-раціональної функції і
           lim  F   0p  , для обчислення f(t) можна скористатися теоремою лишків.
           p 
                Допустимо, що F(p) можна записати у вигляді відношення двох поліномів:
                                                        R  p
                                                                                   pF    ,                                                    (4.8)
                                                        Q  p
          a  p 1 ,  p 2  ,  ...  p – полюси функції F(p), які знаходяться шляхом розв’язку алгебраїчного рівняння
                     K
          Q   0p  . Тоді
   59   60   61   62   63   64   65   66   67   68   69