Page 62 - 14
P. 62

65
                Порівнюючи  постійну  часу  електричної  ланки  і  гідравлічного  об’єкта,  приходимо  до
          висновку,  що  T   T ,  а  це  свідчить  про  значно  більшу  інерційність  гідравлічної  ємності  і
                        Г
          означає, що при рівних  умовах перехідний процес у гідравлічній ємності буде протікати значно
          довше, ніж в електричній ланці.
                Певний  клас  об’єктів  можна  описати  лінеаризованою  математичною  моделлю,  яка  має
          вигляд диференціального рівняння другого порядку:
                                                  d  2  y  dy
                                                                       a 0    a  1    a 2  y   k  0 u ,                                        (4.3)
                                                  dt  2  dt
          де   a  a ,  a ,  k ,  – параметри моделі;
              0  1  2  0
              y – вихідна величина;
              u – вхідна величина лінеаризованого об’єкта.
                Відповідно передавальна функція об’єкта матиме такий вигляд:
                                                     k
                                          W   p   2  0    ,
                                                a 0  p  a 1  p   a 2
          або
                                                      K
                                          W   p           ,
                                                    2
                                                T  2  p  T  p  1
                                                 1      2
                 a       a      k
              2
          де T   0  ; T   1  ;  K   0  .
              1       2
                 a 2     a 2    a 2
                                                                           T
                Нехай T   T , а T   2 T . Із останніх співвідношень випливає, що    2  .
                               2
                       1
                                                                           2 T 1
                Якщо  прийняти  до  уваги  зроблені  позначення,  то  характеристичне  рівняння
          диференціального рівняння (4.3), буде таким:
                                             2
                                                                       T  2  p   2 Tp  1   0 .                                              (4.4)
                Відомо, що характер перехідного процесу в об’єкті залежить від коренів характеристичного
          рівняння (4.4). У тому випадку, коли корені рівняння (4.4) дійсні і від’ємні, перехідний процес в
          об’єкті носить неколивний характер. Якщо корені характеристичного рівняння (4.4) комплексно
          спряжені
                                              p  2 , 1         j ,
          і      0 ,  то  матимемо  коливний  затухаючий  перехідний  процес.  Оскільки  у  відповідності  з
          рівнянням (4.4)
                                                1
                                           p              1 ,
                                             2 , 1
                                                2
          то при    1 в об’єкті буде аперіодичний перехідний процес, а при    1 отримаємо затухаючий
          перехідний процес.
                Таким  чином,  знаючи  величину  ,  можна  визначити  характер  перехідного  процесу  в
          об’єкті, не розв’язуючи математичної моделі (4.3).
                Кількісне дослідження математичної моделі передбачає знаходження її розв’язку, на основі
          якого можна визначити кількісні та якісні характеристики об’єкта, його властивості і прогнозувати
          поведінку об’єкта при різних умовах і режимах.
                Розв’язок  математичної  моделі  можна  одержати  двома  способами  –  аналітичним  і
          числовим.
                Аналітичний спосіб застосовують, як правило, для знаходження розв’язків лінеаризованих
          математичних  моделей.  Він  є  універсальним  методом  і  дає  можливість  отримати  розв’язок  у
          вигляді  формули  і  аналізувати  динамічні  властивості  не  одного,  а  цілого  класу  об’єктів.
          Застосувати  аналітичний спосіб для розв’язку нелінійних математичних моделей можна лише  в
          окремих  випадках.  У  більшості  випадків  знайти  аналітичним  способом  розв’язок  математичної
          моделі об’єкта неможливо. Тому основним способом знаходження розв’язків нелінійних моделей
   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66   67