Page 60 - 14
P. 60
63
Y s Y s
Re s Re s .
Tsp
e1 s s d e1 sp T
ds s 2
p j
T
Оскільки
d p s T p s T
1 e 2 T e 2 T ,
ds s p j T s p j T
то
1 2
Y * p jpY . (3.67)
T T
Співвідношення (3.67) характеризує сигнал на виході ключа Кл в частотній області. Воно дає
можливість глибше зрозуміти суть квантування в часі неперервних сигналів. Допустимо, що
спектр неперервного сигналу ty має вигляд, який показаний на рис.3.6, а. Вважаємо, що спектр
обмежений, тобто в ньому не зустрічається частоти, які
перевершують значення .
c
Частотний спектр сигналу обчислюється як
модуль функції pY * , в якій p заміщено на j :
1 2
Y * j j .
Y
T T
На рис.3.6, б показаний випадок, коли і
c
T
процес квантування не порушує початковий вигляд
Y j . Проте при (рис.3.6, в) відбувається
c
T
накладання спектру і його частотний спектр вже не
зберігає початкової форми.
Таким чином, неперервний сигнал теоретично
можна отримати із квантованого сигналу ty * шляхом
лінійної фільтрації в тому випадку, коли
0 ,
2 c
2
де – частота квантування.
0
T
Останнє твердження і складає суть теореми Котельникова – Шенона.
Із рівняння (3.67) можна зробити ще один суттєвий
висновок. Якщо p-площину розділити на горизонтальні
смуги (рис.3.7), то із рівняння (3.67) випливає, що
розміщення нулів і полюсів функції Y * p в кожній із
смуг однакове.
Таким чином, Y * p однозначно описується її значення
в . Цю смугу ми назвали основною.
T T
Оскільки ліва напівсмуга відтворюється на z–площині у
вигляді одиничного кола, то всі властивості функції
Y z повністю характеризуються розміщенням полюсів
в середині одиничного кола.