Page 57 - 14
P. 57

60
                                                          
                                               y  *    yt   t     Tt  ,                                          (3.63)
                                                                                    
          де
                                                  1 при  t   T  ,
                                            Tt      
                                                   0 при  t   T  .
                Рівність  (3.63)  показує,  що  сигнал  на  виході  ключа  Кл  приймає  дискретні  значення  в
          моменти часу, які кратні періоду квантування T .
                Для реальних об’єктів    0ty   при  t  0 .
                      Тому
                                                       
                                                                                     yty *   t     t  T .                                               (3.64)
                                                         0
                Сигнал  y  *   t   поступає  на  ЕОМ,  де  він  за  допомогою  певного  лінійного  алгоритму
          перетворюється в іншу цифрову форму   ty * в  .
                Екстраполятор   –го  порядку  визначається  як  перетворювач,  сигнал  на  виході  якого  в
          даний  момент  залежить  від     1  минулих  значень  сигналу  на  його  вході.  Як  правило,
          використовується поліномінальна екстраполяція.
                В такому випадку
                                y   T     a       a      1    ...   a ,     0    T .
                                 e                 1     0
                Коефіцієнти  a ,  a ...,  a ,    повинні бути такими, щоб при значеннях  t    T  сигнали на вході
                               1
                            0
          і виході екстраполятора співпадали.
                У  загальному  випадку  через  кожні  T   секунд  коефіцієнти  a , a ...,  a ,    необхідно
                                                                          0  1    
          обчислювати знову.
                Найпростішим поліномінальним екстраполятором є екстраполятор, який реалізує поліном
          нульового порядку
                                   y  e   T    t   y  T   t   T .
                                                ,       при       0
                                              в
                Вихідний  сигнал  нульового  порядку  –  це  кусочно-постійна  функція  на  інтервалі  часу
           0    t   T  (рис.3.5).
                Сигнал на виході ключа Кл запишемо у такому вигляді:
                                                                                    ty *    y    tqt   ,                                                            (3.65)
                  
          де    tq    y  Tt  .
                   0
                                              Застосуємо  до  виразу  (3.65)  оператор  перетворення
                                        Лапласа
                                                          L y  *   Lt   y    tqt   .
                                              Позначимо  Y  *   yLP   *  t .  До  виразу  L y    tqt 
                                        застосуємо теорему згортки в комплексній області
                                                                      j
                                                                1
                                                                  yL     tqt      Y   pQs    s ds.
                                                               2 j
                                                                       j
                                              Значення  yL     tqt     зручно  обчислювати  на  основі
          теореми про лишки
                                                                               yL     tqt     Re s Y   pQs     s   ,
                                                               i                s  i s
          де  s –полюси функції   sY  .
              i
   52   53   54   55   56   57   58   59   60   61   62