Page 56 - 14
P. 56

59
            2.      t 1    1  T     1              e  pT                   z

                                         p             e  pT   1              z   1
            3.     t         T          1               e  pT                   z
                                                     T                      T
                                        p  2            pT   2                z    1  2
                                                      e     1
            4.     t         T  2     2          2  pT e  pT    1       T  2 z z    1
                   2
                                        p  3       T  e  e  pT     1  3     z    1  3
                    t 
            5.    a         a  T       1              e  pT                   z

                                     p   ln  a    e  pT    a   T       z   a   T
            6.    e    t      e    T     1     e  pT                       z
                                                         ,  d   e    T
                                       p        e  pT    d                 z   d
            7.    te    t       eT    T     1     Te  pT  d           Tz  d 
                                      p    2     e  pT     d  2       z    d  2
            8.   sin 0 t    sin    0  T     0     e  pT  sin 0 T      z sin 0 T
                                                                          2
                                       2
                                      p   2 0  e 2  pT    e 2  pT  cos 0 T   1  z   z 2  cos  0 T   1

            9.   cos 0 T    cos   0  T     p     e  pT  e  pT   cos 0 T      z z   cos 0 T  
                                       2
                                      p   2 0  e  2  pT    e 2  pT  cos 0 T   1  z   z 2  cos 0 T  1
                                                                          2

                3.5.4. Взаємозв’язок між перетворенням Лапласа і Д-перетворенням
           При аналізі і синтезі автоматичних систем керування мають справу з функціями. які визначені в
               часовій чи комплексних областях. Звідси і два різних способи визначення дискретного
                         перетворення Лапласа, які можна подати у вигляді такої схеми:
                                 y  t   t    T   y  T   D y  T   Y  *   p
                                                        ↳  PY    D *  Y  p   Y  *   p .
                Із  наведеної  схеми  видно,  що  отримати  дискретне  перетворення  Лапласа  можна
          використавши безпосередню функцію   PY  . Процес знаходження   PY  *   за зображенням   PY
                                *
          функції   ty   називають  Д -перетворенням.
                                                                      *
                Для  розуміння  процесу  знаходження  Y  *   p   за  допомогою  Д -перетворення  розглянемо
          яким чином можна уявити собі процес проходження сигналу через ЕОМ. Схема, яка відтворює цей
          процес, показана на рис.3.4.
                                                         Неперервний  сигнал   ty    за  допомогою
                                                   ключа  Кл  перетворюється  в  послідовність
                                                   модульованих  за  амплітудою  імпульсів.  Далі
                                                   сигнал  поступає  на  цифрову  ЕОМ  в  цифровій
                                                   бінарній  (двійковій)  формі  зі  швидкістю,  що
                                                   відповідає інтервалу дискретності T . Після ЕОМ
          цифровий  сигнал  трансформується  цифровим  перетворювачем  в  дискретно-аналогову  форму.  І,
          накінець, екстраполятор Е перетворює сигнал в неперервний, форма якого визначається порядком
          екстраполятора
                Розглянемо як перетворюється сигнал при проходженні кожного із елементів (див. рис.3.4).
                Як  правило,  допускають,  що  ключ  Кл  вмикається  і  вимикається  миттєво  через  кожні  T
          одиниць часу, генеруючи числову послідовність
                                     ... y  2T   , y  T        ...,2,,0, y  y  T  y  T  .
                Отже, на виході ключа Кл маємо
   51   52   53   54   55   56   57   58   59   60   61