Page 45 - 14
P. 45

48
                З початковими умовами   0 y   ,    Ty  1 , … ,   ny   1   T   n   1 .
                                           0
                При цьому коефіцієнти a  і b  зв’язані з коефіцієнтами  A  і  B  співвідношеннями
                                     i   i                      i   i
                                           i
                                       a i      C1   i   n  i   A ,   i   , 0  n;
                                             
                                                    
                                                       
                                           0
                                            j
                                                                   b  j     1   j  C m  j  B ,   j   , 0  m  ,                                             (3.26)
                                                       
                                                     
                                            0
          а початкові умови не перераховуються за формулою (3.13), в якій і змінюється в межах від 0 до
           n   1.
                Приклад 3.3. Різницеве рівняння
                                    2  2 y  T   2,0   y   yT      uT     T
          з початковими умовами   00 y  5 , ,    00 y  1 ,   привести до виду
                                 a  y    k   2   aT   y    k   1   aT   y   ukT    kT
                                  0           1           2
          з  початковими  умовами    0y     ,   Ty     .  Коефіцієнти  a 0 ,a   і    a обчислимо  за  формулою
                                      0
                                                                 1
                                                                       2
                                                1
          (3.25)
                                a  A    2 ,  a    C  1 A   A     2A   A      8 , 3 ,
                                  0  0     1    2  0  1     0   1
                                     a 2   A 0   A 1   A 2    2   2 , 0  1   8 , 2 .
                Оскільки   y  T      y  1   yT    T  ,  то  при      0   маємо   y  0   y   yT    0 .  Звідси
           y    yT   0  y  0      1 , 0   5 , 0   6 , 0 .
                             1
                            Отже, маємо другу форму різницевого рівняння
                                 2    y   2  T  8,3    y  1  T  8,2  y   uT     T
                З початковими умовами    0  y  0    5 , 0 ,     Ty  1    6 , 0 .

                Різницеве рівняння, яке подане в формі (3.24), має ту перевагу, що при відомому значенні
          функції   Tu   ,      , 2 , 1 , 0  ...  і  заданих  початкових  умовах  ординати  функції   Ty     легко
          обчислити  за  допомогою  ЕОМ.  Іншими  словами,  різницеве  рівняння  в  формі  (3.24)  слід
          розглядати як деяке рекурентне співвідношення, за допомогою якого послідовно (крок за кроком)
          можна обчислити ординати функції   Ty   ,      , 2 , 1 , 0  ... при відомих значеннях функції   Tu    і
          заданих початкових умовах     Tyy 0  ,  ,  ...  y ,    n 1   T .

                                      3.5. Дискретне перетворення Лапласа

                Перетворення Лапласа, яке широко застосовується для розв’язку лінійних диференціальних
          рівнянь  (лінеризованих  моделей  об’єктів)  і  визначення  реакції  об’єктів  на  неперервні  сигнали,
          можна використовувати для розв’язку різницевих рівнянь.
                Дискретне перетворення Лапласа визначається формулою
                                                    
                                                                                   pY  *      y   eT    p T  ,                                                     (3.27)
                                                      0
          де  p        j  – комплексна змінна.
                Перетворення  (3.27)  називають  ще  Д-перетворенням  і  скорочено  позначається  як
          Y  *   p   D y  T  . Функція   pY  *  , яка визначається формулою (3.27) називається зображенням.
                Поряд  з  Д-перетворенням  в  теорії  автоматичного  керування  застосовують  так  зване  Z -
                                                                pT
          перетворення, яке отримують із формули (3.27) шляхом зміни  e  на  z . Тобто
                                                   
                                                                                    zY    z     y  .                                                      (3.28)
                                                         T
                                                    0
           Z - перетворення скорочено позначається так
   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50