Page 41 - 14
P. 41
44
i
i
y( T) C1 i y i T . (3.6)
0
Відмітимо, що операція взяття кінцевих різниць є лінійною операцією, тобто
n n
i
i C y T C y ,
T
1 1
де C , n , 1 - постійні величини.
Приклад 3.1. Визначити кінцеві різниці гратчастої функції y ( T ) e T .
За формулою (3.6) знаходимо
i i
i y ( T ) 1 C i y i eT T 1 C i e i T
0 0
e
e T e iT C 1 1i T C i 2 2i T ... .1 i
e
i
Якщо вираз, що стоїть в дужках порівняти з формулою Ньютона
1 1 2 2 2 1 1
a b a C a b C a b ... C ab b ,
T
то приходимо до висновку, що a e і b 1, тобто
i i
C1 i e i T e T 1 .
0
Отже,
i
i y( T) i e T e T e T 1 .
3.2.3. Формула Тейлора для гратчастих функцій. Розглянемо таку задачу. Виразимо саму
гратчасту функцію через її різниці різних порядків.
Із рівняння (3.1) можна знайти
y 1 T y T y T , (3.7)
а рівняння (3.3) дає можливість записати, що
y 2 T 2 y 1 yT T 2 y T . (3.8)
Якщо в рівняння (3.8) підставити значення y 1 T , яке визначається формулою (3.7), то
після проведення подібних членів, отримаємо
y 2 T y T 2 y T 2 y T . (3.9)
Аналогічно, із формули (3.5) визначимо
y 3 T 3 y 2 T 3 y 1 yT T 3 y T . (3.10)
Оскільки значення y 1 T і y 2 T обчислюються за формулами (3.7) і (3.9), то
співвідношення (3.10) набуде такого вигляду:
y 3 T y 3T y 3T 2 y T 3 y T . (3.11)
Продовжуючи процес обчислень ординат гратчастої функції за відомими різницями
першого, другого і т.д. порядків приходимо до висновку, що в загальному випадку має місце
співвідношення
i
, (3.12)
Tiy( ) C i y T
0
де прийнято, що 0 y T y T .
В окремому випадку, коли 0
i
y( iT) C i y 0 . (3.13)
0