Page 42 - 14
P. 42

45
                Формули (3.12) і (3.13) виражають значення гратчастої функції через її кінцеві різниці до і-
          того порядку включно. Ці формули можна розглядати як дискретний аналог розкладу неперервної
          функції в ряд Тейлора.

                3.2.4.  Різниця  від  добутку  двох  гратчастих  функцій.  Нехай  задані  гратчасті  функції
           y 1  T   і   Ty   . Знайдемо y  1    TyT  2    . За визначенням першої різниці
                   2
                                                 y     TyT      y       1   yT   1    yT      TyT    .                   (3.14)
                                   1    2       1        2          1     2
                До правої частини одержаного виразу додамо і віднімемо величину    yTy     1  T . Тоді
                                                                          1    2
                  y 1    TyT  2      y  2        1   yT  1     1   yT   1   yT   1   yT  2     1   yT   2   T  .
                Враховуючи те, що  y  1  T    y 1     1    yT   1  T   і  y  2  T    y  2     1    yT   2  T   маємо
                                                   y  1    TyT  2      y 1   yT    2    yT    2      1   yT   1  T  .                     (3.15)
                Якщо  до  правої  частини  співвідношення  (3.14)  додати  і  відняти  величину
           y 1     1     TyT  2    , то аналогічно доказується, що
                                                         y     TyT      y      1   yT     yT      yT    T  .                     (3.16)
                                    1    2       1         2       2     1

                                    3.3. Обчислення сум гратчастих функцій

                Розглянемо тепер операцію, яка є  зворотною по відношенню до операції взяття кінцевих
          різниць. Нехай задана гратчаста функція   Ty   , яка визначена при додатних значеннях аргумента
                , 2 , 1 , 0  ...  .. Необхідно знайти таку гратчасту функцію   TY   , для якої функція   Ty    є першою
          її різницею.
                Функцію   TY    будемо шукати у такому вигляді:
                                                       1
                                                                                  TY    y  .                                                       (3.17)
                                                          T
                                                        0
                Обчислимо  Y   T  . За визначенням першої різниці
                                            Y   YT       1   YT    T  .
                З врахуванням формули (3.17) маємо
                                         1      1            1
                                                                      
                                              
                                                            
                                                             T
                                     
                          Y  T    y  T    y  T    y   yT        y  T  y  T
                                                                           .
                             
                                  0     0      0           0
                Отже,  Y   T    y  T  ,  тобто функція   Ty     є  першою різницею функції  (3.17).  Функція
          Y  T   є первісною для гратчастої функції   Ty   .
                Якщо функція   TY    є первісною для функції   Ty   , то і функція    CTY     , де  C   const ,
          є  первісною  для  функції   Ty   .  Дійсно  Y    CT      Y  T    C .  Оскільки  C    0,  то
            Y   CT        Y   T    y  T  .
                У загальному випадку
                                                    1
                                                                            T    y   CT   .                                                       (3.18)
                                           Y
                                                    
                Значення постійної величини C  можна знайти при певному фіксованому     N .
                                                  N 1
                                                                       NTY       y   CT   .                                                        (3.19)
                                                     
                Із останнього рівняння знаходимо
                                                     N  1
                                           C   Y NT     y  T
                                                          .
                                                        
                Підставляючи значення C  в формулу (3.18), отримуємо
   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47