Page 105 - 14
P. 105

108
                Враховуючи значення   12  0 (  ) і  22 ( ) і виконавши операцію інтегрування, отримуємо
                                  3                 3
                                                           2
                                  (   e 2   T    e   2 T    ) 1   d (   ) 1 ,      3  1 ( d    d  ).
                               1                              2
                                  2                 2
                Отримані результати дають можливість дискретну математичну модель об’єкта записати у
          такому вигляді:
                                                                 3
                       x  (( k   T ) 1  )   2 ( d    d  x )  ( kT  )  1 ( d    d  x )  (  kT  )   d (   ) 1  2  ( u  kT  ),
                        1                  1              2
                                                                 2
                       x 2 ((  k   T ) 1  )   ( d   1 ( 2    d  x )  1 ( kT  )   1 (   2 d  x )  2 (  kT  )   1 ( 3    d  ( u )  kT  )),
                                              ( y  kT  )   x 1 (  kT  ).
                Перших  одинадцять  значень  x  ( kT  )  і  x  (  kT  )  для  T=0,05  і  при  u ( kT  )   ( 1  kT  ),  які
                                            1        2
          обчислені  у  відповідності  з  отриманою  дискретною  моделлю  об’єкта,  занесені  в  табл.  5.3.
          Значення  x  (  kT  ) визначає вихід об’єкта в дискретні моменти часу   kT  k ,   2 , 1 , 0  ,...
                    1

                              Таблиця 5.3 - Значення вихідної ординати дискретної моделі

                 k        0  1         2     3    4     5    6    7     8    9     10
                 x  (  kT  )    0   . 3  658 10   3     0.014  0.029  0.049  0.073  0.100  0.130  0.162  0.195  0.230
                  1
                 x  2  ( kT  )    0  0.139   0.257  0.357  0.441  0.511  0.569  0.615  0.652  0.681  0.703

            Порівняння отриманих результатів розв’язку дискретної моделі об’єкта різними методами див.
          табл. 5.1 –5.3, як і слід було сподіватися, показує повну їх ідентичність: це ще раз підтверджує, що
                        дискретизація моделі в просторі станів є не наближеною а точною.

                  5.4. Дискретна модель багатовимірного об’єкта в термінах Z-перетворення

                Дискретна математична модель  об’єкта в термінах Z-перетворення, як правило, має вигляд
          передавальної функції  (W  ) z .
                Матрична дискретна передавальна функція  W  ) z (   об’єкта має той же зміст, що і звичайна
          передавальна функція  об’єкта.
                Матричну  функцію  W  ) z (    можна  знайти  двома  способами  за  дискретною  моделлю  в
          просторі станів і за його моделлю в  комплексній області (за передавальною функцією  (W  p  )).

                5.4.1. Обчислення матричної функції W  ) z (   за дискретною моделлю об’єкта в просторі
          станів
                Розглянемо    найпоширеніший  випадок,  коли  D  .  Тоді  лінеаризована  математична
                                                             0
          модель набуде такого вигляду:
                                           d  x
                                               A x   B u ,                            (5.38)
                                           dt
                                           y   C  x ,                                  (5.39)
          де  x  - n-розмірний вектор стану об’єкта ;
             u   -  m -розмірний вектор змінної дії на об’єкт;
              y - k -розмірний вектор виходу об’єкта;
                 C , B , A  - матриці, розміри яких відповідно n  n , n  m  k ,  n .
                Оскільки модель (5.38) і (5.39) об’єкта лінеаризована, то початкові умови нульові.
                Ми показали, що дискретна трансформація моделі (5.38) і (5.39) це система рекурентних
          матрично векторних співвідношень
   100   101   102   103   104   105   106   107   108   109   110