Page 78 - 128
P. 78

залежить лише від того стану, у якому система знаходилася в
                            момент  часу,  нескінченно  близький  до  розглянутого,  і  не
                            залежить від тих станів, у яких система знаходилася в більш
                            ранні моменти часу. Процеси, що не залежать від предісторії,
                            називаються  марковскими.    Для  марковских  процесів
                            додаткове  знання  значень,  що  спостерігалися  в  попередні
                            моменти часу, не змінює умовної ймовірності настання деякої
                            події.
                                  Випадкові  процеси  характеризуються  функціями  часу
                            (миттєвими функціями), автокореляції і частоти.

                                             4.5 Кореляційний аналіз сигналів

                                  Ступінь  взаємної  залежності  випадкових  значень
                            процесу  в  різноманітні  моменти  часу  характеризується
                            автокореляційною  функцією.  Фізична  сутність  кореляційних
                            функцій  випливає  з  розгляду  їхні  значення  для  детермінова-
                            них сигналів.
                                  Автокореляційна функція для детермінованного сигналу
                            має вид
                                                               1   T
                                                 B )(   lim       f ( t) f  t (   )   dt ,  (4.40 )
                                                          T    2 T  T
                                  де  - величина тимчасового зсуву сигналу.
                                  При  великій  тривалості  реалізації  автокореляційну
                            функцію можна знаходити по формулі
                                             B ( )      x t  x t  P (x t  , x t   ) .      (4.41)
                                                      
                                  B()  характеризує  степінь  зв’язку  сигналу  зі  своєю
                            копією, зміщеної на величину  по осі часу.  Функція досягає
                            максимуму при =0, коли
                                                        1  T
                                                                           2
                                                               2
                                           B )0(   lim       f ( t) dt   f ( t) ,   (4.42)
                                                   T    2 T  T
                            тобто коли автокореляційна функція вироджується в середню
                            потужність сигналу, що виділяється на одноомному опорі.
                                                           79
   73   74   75   76   77   78   79   80   81   82   83