Page 42 - Дані методичні вказівки з курсу “Українська мова: термінологія та стилістика” розраховані на студентів ІІ курсу спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”
P. 42
1. використанням старої назви для позначення наукового поняття (човник –
“невеличке судно” і “деталь швейної машинки”, заземлення – “з'єднання з
землею” і “провідник і напівпровідник, що використовується для з'єднання
електричних установок із землею”);
2. використанням іншомовних слів для найменування нових понять (депонент,
інвестор, ліцензія);
3. використанням словотворчих моделей для творення нових назв
(адвербіалізація, мікроструктура, поліфонія);
4. використанням словосполучень для найменування наукових понять
(статутний фонд, приймальна кольорова трубка, акціонерне товариство).
Основою лексичного складу кожної мови є загальновживана стилістично
нейтральна лексика, яка вживається в різних жанрах усіх стилів мови. Іншу
групу становлять слова вузького стилістичного призначення. До стилістично
забарвленої лексики належить наукова термінологія. Більшість термінів
становлять іменники, менше – прикметники і рідше інші частини мови. У
межах однієї термінологічної системи термін повинен бути однозначним.
Синонімія у термінології небажана, але вона існує. Це так звані терміни-
дублети, які є іншомовного походження і створені на національному грунті:
процент – відсоток, ініціатива – почин, депозити – вклади, інфляція –
обезцінення.
Терміни іншомовного походження вживаються в офіційно-діловому та
науковому стилях; створені на питомому грунті – в науково-навчальній та
науково-популярній літературі, в публіцистиці та художній літературі.
Антонімія невід'ємна від термінологічної системи і трактується як
відображення протилежного в предметах і явищах об'ективного світу.
Антонімічні пари можна розділити на дві групи: лексичні (збагачення –
зубожіння, кредитор – боржник, продаж - купівля) та словотвірні (імпорт –
експорт, моносемія – полісемія, сурядність - підрядність).
Терміни поділяються на загальновживані (питома вага, підмет, гіпотеза,
ідея, діагноз) і вузькоспеціальні (гідроліз, фосфоресценція, дебет, кредит).
Різких меж між ними не існує і можливі переходи від нетермінів – до термінів,
від загальновживаних – до вузькоспеціальних.
Від термінів слід відрізняти номенклатурні назви. В основі терміна
лежить загальне поняття, а в основі номенклатурної назви – одиничне. До
номенклатури входять серійні марки машин, верстатів, приладів, установ,
підприємств, організацій; географічні назви. Наприклад, півострів, острів –
терміни; Кріт, Корсика, Сицилія, Крим – номенклатурні назви.
Основною сферою застосування термінологічної лексики – офіційно-
діловий та науковий стилі. Терміни вводяться у текст у найрізноманітніших
формах. У суто наукових текстах терміни не пояснюються. Пояснення можуть
бути у науково-популярній та навчальній літературі, де після розгорненого
опису поняття називається термін. Інколи терміни вводять в текст за аналогією,
використовуючи відомі приклади. Ще одним способом уведення терміна в
текст – його етимологізація, тобто пояснення походження.
42