Page 45 - Дані методичні вказівки з курсу “Українська мова: термінологія та стилістика” розраховані на студентів ІІ курсу спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”

У першому, другому, четвертому, п'ятому, шостому і сьомому є
число “десять”: двадцять = два + десять.
А як пояснити числівники “сорок” і “дев'яносто”? Якщо порівняти його
у слов'янських мовах, то по-болгарськи – четиридесэт, деветдесят, по-
чеськи – чтуржицет, девадесат, по-польськи – чтэрдзєсці, dziewięcdzięsiąt.
Очевидно, слово “сорок” не є спільнослов'янським, а виникло на Русі. Колись
слово “сорок” було іменником чоловічого роду і означало міру для
підрахування дорогого хутра. Відомо, що із “сорока”соболевих шкурок можна
було зішити довгий чоловічий одяг. Поступово слово набуло іншого значення і
вже не означало “кафтан із 40 шкурок”, а число 40 шкурок, а потім 40 будь-
яких предметів взагалі. Крім “сорока” існувала міра для підрахування
дешевших сортів пушнини – “сорочóк”. “Сорочкáми” рахували шкурки білки,
обрізки, які залишались при обробці соболиного хутра, хвостики та ін. Сорочка
має той самий корінь. Для наших предків число “40” мало особливе значення.
Наприклад, 40 днів Великого посту, поминання померлих на сороковий день та
інше.
Числівник дев'яносто виник на базі праслов'янського девеносъто, яке
походить з індоєвропейського новене(д)кмтал – “дев'ять десятків” (подібні
форми були у грецькій мові - ененеконта та в латинській – нонагінта). Форма
девен – продовжує прапрадавній новен. Нова форма – дев'ятдесять була
утворена, але її витіснила стара форма дев'яносто.
Нам відомий математичний знак мінус “- “. А що означає саме слово мінус?
У латинській мові було таке слово і означало “менше”, а слово майор означало
“великий”. Тепер слово майор означає “старший серед офіцерів”.
Стилістичні можливості етимології полягають у тому, що для створення
різних зображально-виразових ефектів підкреслюється етимологія слова. У разі

потреби, при створенні тексту, автор глибше заглядає у значення слова,
звільняючи його від пізніших нашарувань. Таке використання внутрішньої
форми слова можна знайти у науково-популярній літературі та публіцистиці.
Етимологія слова використовується також для створення образу. Походження
слова не є стилістичним засобом, а об'ектом дослідження лише в науковій мові.
У нехудожніх текстах інколи можуть нагадати про походження слова або
словосполучення та причини виникнення певної назви: “Слово бюллетень у
давні часи мало такого поважного родича, як булла. У середньовічній латині це
слово, значення якого “грамота”, “документ”, вживалося як назва важливих
державних і церковних документів. В італійській мові зменшена форма цього
слова – бюллеттіно почала вживатися як назва будь-якої записки. Крім того,
слово бюлетень мало ще значення “листок” і “коротке повідомлення”.
Французи взяли це слово в італійців і передали його, як естафету, далі німцям,
слов'янам.
У художній літературі, використовуючи етимологію слова, автори
пояснюють читачеві не цілком зрозуміле слово. Змальовуючи внутрішній стан
героя, його думки чи асоціації, автори вдаються до внутрішньої форми слова.
У лексиці кожної мови можна знайти слова, які втратили семантичний
зв'язок із словами, від яких вони походять. Таке явище називається

45