Page 47 - Дані методичні вказівки з курсу “Українська мова: термінологія та стилістика” розраховані на студентів ІІ курсу спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”
P. 47

характеризується відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю лексичного
               складу та граматичної будови.

                      Наприклад,  фразеологізм  ахіллесова  п'ята  складається  з  двох
               компонентів і означає "слабке, вразливе місце". Замінивши,  на Іванова п'ята
               цього значення не буде.
                     Фразеологічні  звороти  —  це  частинки  різних  розповідей:  назви  місць,
               подій,  імена  персонажів,  творів,  вислови  літературних,  історичних  осіб,
               міфічних  героїв.  З  часом  обставини  забуваються,  а  вислів  вживається
               узагальнено і розширює своє значення.
                      У мові кожного народу є вислови, що виникли на власному ґрунті.
                     Велика частина крилатих слів виникла з творів Шевченка, Лесі Українки,
               Франка,  Тичини,  Глібова,  Руданського  та  ін.  (в  сім'ї  вольній,  новій;  вашими
               устами та мед пити; і комар носа не підточить).

                     До  фразеології  належать  і  влучні  вирази  видатних  зарубіжних
               письменників,  переклади  античних  та  інших  стародавніх  висловів  (яблуко
               розбрату, поцілунок Іуди; прийшов, побачив, переміг; сім чудес світу).
                      Ступінь злиття значень слів і втрата ними смислової самостійності буває
               різним.  На основі цього  фразеологічні  сполучення  поділяються  на такі  типи:
               ідіоми,  або  фразеологічні  зрощення;  фразеологічні  єдності;  фразеологічні
               сполучення. Крім семантичних ознак, при цій класифікації береться також до
               уваги і структура фразеологічних словосполучень, граматична розчленованість
               і самостійність їх компонентів.
                      Ідіоми  —  неподільні  сполучення  слів,  які  виражають  одне  поняття  і
               загальний  зміст  яких  не  випливає  із  значень  компонентів:  віч-на-віч;  дати

               гарбуза - відмовити;  крутити носом  - відмовлятись, вередувати.
                       Фразеологічні  єдності  —  нерозкладні  за  змістом  фразеологізми,
               загальне  значення  яких  мотивується  значенням  їх  компонентів:  переливати  з
               пустого в порожнє  - вести пусті розмови; з діда-прадіда, білий вірш.
                     Фразеологічні сполучення— семантично подільні фразеологічні звороти,
               в  яких  є  стрижневе  слово.  Значення  фразеологізму  міняється  залежно  від

               зв'язків  його  з  іншими  словами.  Наприклад:  жагуча  пристрасть,  жагуче
               почуття, жагуча любов, жагуче кохання.
                     Фразеологічні вирази (речення) — відтворюване стійке сполучення слів,
               яке  виражає  певне  судження  співвідносне  з  реченням.  Розрізняють  такі
               різновиди фразеологічних виразів:

                     1. фольклорні (прислів'я, приказки, казкові, пісенні);
                     2. розмовно-побутові (вітання, побажання, погрози, вимоги та ін.);
                     3. крилаті вирази (висловлення видатних людей, цитати з книг та ін., що
                        мають форму речень);
                     4.  наукові,      публіцистичні,      офіційно-ділові      (наукові      визначення,
                        формулювання, гасла, заклики тощо).





                                                              47
   42   43   44   45   46   47   48   49   50   51   52