Page 38 - Дані методичні вказівки з курсу “Українська мова: термінологія та стилістика” розраховані на студентів ІІ курсу спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”
P. 38
Семантичні (застарілі в одному із значень): держати – мати за
дружину.
Історизми та архаїзми вживаються в усіх стилях української
літературної мови, але їх функції різні. У художній літературі вони вживаються
для відтворення історичного колориту минулих епох, створення мовної
характеристики персонажів та стилізації мови. В офіційно-діловому стилі
застарілі слова майже повністю відсутні, окрім деяких (глава уряду) та для
надання відповідним документам високої урочистості (Ваше
превосходительство і подібне) в дипломатичних відносинах. Інколи
вживаються архаїзми у науковому стилі для створення колориту доби. У
публіцистиці історизми використовують для зіставлення фактів сучасності з
подіями у минулому.
Лексика обмеженого функціонування поділяється на три групи:
професіоналізми, жаргонізми та арготизми.
Професіоналізми (лат. professio “заняття, фах”) – це напівофіційні
слова та словосполучення, властиві мовленню певної професійної групи
людей і не є строгим науковим позначенням поняття. Вони виникають у тих
галузях, де заскладна, або не зовсім сформована термінологія (полювання,
рибальство). Наприклад, у видавничо-поліграфічній справі поряд з термінами
вживаються і професіоналізми: висячий рядок, очна помилка, віжки, шапка.
Професіоналізми можна поділити на науково-технічні (жири, масла, солі),
професійно-виробничі (вікно – перерва, запалення горла - ларингіт),
просторічно-жаргонні (ляпсус – груба помилка, баранка - кермо).
Найчастіше професіоналізми застосовують в усному неофіційному
мовленні людей певної професії. У публіцістиці, художній літературі
вживаються професіоналізми, які входять у загальнонародну мову. У нарисах,
памфлетах, фейлетонах можуть вживатись як засіб іронії чи сатири. В офіційно-
діловому стилі професіоналізми знижують рівень мовної культури і
засмічують мову ділових паперів.
Жаргон (фр. jargon - базікання) – сукупність особливостей розмовного
мовлення людей, пов'язаних спільністю інтересів або тривалим перебуванням
разом. Це слова загальнонародної мови, вжиті в специфічному значенні.
Ось уривок з пародії М.Розовського на деяких авторів, які зловживають
жаргонною лексикою:
“Всю дорогу, со страшной силой хиляя по лесу, Серый Волк
подклеивался к колоссальной чувихе в потрясной Красной Шапочке.
Та сразу усекла, что Серый Волк – слабак и задохлик, и стала толкать
ему про больную Бабушку.
- Слушай, детка, прими таблетку, - сказал Серый Волк. – Это не
фонтан, пшено и не в жилу.
- Отпад, - сказала Красная Шапочка. – Будь здоровчик!
- Перестань метать икру, - сказал Волк.
- Брось лапшой кидаться, - сказала Красная Шапочка…
- Ну будь, - сказал Серый Волк.
- Гуляй, пока тебя клопы не съели, - сказала Красная Шапочка.
38