Page 36 - Дані методичні вказівки з курсу “Українська мова: термінологія та стилістика” розраховані на студентів ІІ курсу спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”

Епітет-оксиморон – мовна фігура, в якій поєднуються два
протилежних за змістом слова, що в сукупності дають нове поняття (багатство
жебрака, убога розкіш).
Явище співзвуччя, яке виражається у однаковому чи подібному звучанні
слів, відрізків мовлення, але має різне значення, називається омофонією.
Омофонія в мові виявляється у вигляді омонімів, омоформ, омофонів,
паронімів.
Омонімами називаються слова, які належать до однієї частини мови,
мають однаковий звуковий склад, але різне значення: (гранат (дерево) –
гранат (коштовний камінь).
Стилістичні можливості омонімів залежать від таких способів їх
утворення:
1. Внаслідок збігу в звучанні українських та іншомовних слів: міна
(обмін) – міна ( фр. mine – вираз обличчя) – міна (лат. mino –
“підганяю”- вибуховий заряд з підривником) – міна (гр. mna –
грошова одиниця Стародавньої Греції.
2. Внаслідок словотвірних процесів: засипати (від спати) – засипати
(від сипати).
3. Розпад семантичної єдності при втраті зв'язків між різними
значеннями слова: від коник (кінь) метафоричним шляхом виникла
назва комахи-стрибунця коник.
4. Внаслідок взаємопереходу частин мови, який зумовлює розщеплення
значення слова: один день, сиджу один(сам), прийшов один чоловік
(якийсь).
5. У результаті розпаду багатозначності слів, коли окремі переносні
значення слів відриваються від прямого, перестають сприйматися як

похідні: вид - як краєвид, вид – як граматичний і біологічний
терміни.
Лексичні омоніми можуть бути повними і частковими. Повні
(абсолютні) омоніми, співзвучні в усіх граматичних формах. Наприклад: деркач
( віник, птах) відмінюються однаково. Неповні (часткові) омоніми збігаються
звуковим складом лише в окремих граматичних формах: рип, стук – іменники і
віддієслівні вигуки. Різновидами неповних омонімів є омоформи. Омоформи –
слова, що мають однаковий звуковий склад тільки в певній граматичній формі:
мати (іменник, неозначена форма дієслова), три (числівник, форма наказового
способу дієслова). Омофони – однозвучні слова, які мають різне значення і
написання: під вал (іменник з прийменником) і підвал (іменник). Омографи –
різні за значенням та вимовою слова, що залежить від зміни місця наголосу:
зáклад і заклáд, вéрхи і верхú.
Більшість омонімічної лексики є нейтральною. У художній літературі,
усній народній творчості і розмовній мові омоніми, омоформи і омофони
використовуються для каламбурів, тобто гри слів, для створення дотепів. У
діловому мовленні та наукових текстах омоніми із стилістичною метою не
використовуються. Публіцистика використовує омоніми у полемічно

36