Page 32 - Дані методичні вказівки з курсу “Українська мова: термінологія та стилістика” розраховані на студентів ІІ курсу спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”
P. 32

значенні.  По-третє,  в  одному  контексті  вживається  вільне  і  фразеологічно
               зв’язане слово.
                      Зміни  у  лексичних  значеннях  є  основою  для  виникнення  образних
               значень  у  словах,  тобто  для  розвитку  словесних  художніх  засобів  мови,  які
               називаються    тропами  (гр.  tropos  –  спосіб,  прийом,  манера,  зворот  та  ін.  ).
               Розрізняють такі основні види тропів: прості – епітет та порівняння і  складні
               – метафора, метонімія,  синекдоха,  алегорія,  гіпербола,  перифраз  та ін.
                      Порівняння – це троп, побудований на зіставленні двох явищ, предметів,
               фактів  для  пояснення  одного  з  них  за  допомогою  іншого.  Порівняння
               використовуються  для  виділення  якоїсь  особливості  предмета  чи  явища  у
               порівнянні  з  іншим:  Міцне  листя  на  старому  дубі,  мов  дзвінкі  дукати  у
               намисті (Л. Дмитерко).
                      Епітет  –  слово,  що  образно  означає  предмет  або  дію,  підкреслює
               характерну  властивість  певного    явища  чи  поняття.  Стилістична  функція
               епітетів - показувати  предмет зображення з несподіваного боку, виділити якусь
               ознаку, викликати певне ставлення до зображуваного: Запашна, співуча, гнучка,
               милозвучна,  сповнена  музики  і  квіткових  пахощів  –  скількома  епітетами
               супроводиться визнання української мови. (О. Гончар).
                      Персоніфікація  –  троп,  побудований  на  наділенні  предметів,  явищ
               природи та абстрактних понять рисами людини: Закохався вітер у дівча русяве,
               Виніс її з колиби і на хмару поклав (Павл.)
                      Гіпербола  –  троп,  у  якому  надмірно  перебільшуються  розмір,  риси
               людини, ознаки предмета чи явища з метою надання зображуваному виняткової
               виразності, загостреності, а також вияву захоплення чи ненависті:
                                              “Важкими чобітьми солдати
                                                Хотіли сонце розтоптати.

                                                Вони ішли, страшні і люті,
                                                Чавили сонце в каламуті.” (Павл.)
                      Літота – троп, який показує з художньою метою ознаку якогось предмета
               чи явища у зменшеному вигляді:
                                              “Наїхали гостоньки
                                                З чужої сторононьки.
                                                Говорили, розмовляли,
                                                Усе своє вихваляли:
                                         -  У нас гори золотії,
                                         Травки шовковії,
                                         Річки медовії,
                                         Столи тисовії,
                                         Стіни золотії.” (Укр.нар.пісня)
                      Алегорія – троп, у якому абстрактне поняття передається за допомогою
               конкретного  образу.  Алегорія  властива  байкам,  притчам,  приказкам,
               прислів’ям,  загадкам  тощо.  Наприклад,  вовк  уособлює  жадність  і  тупість,
               лисиця  –  хитрість і    підлабузництво, заєць  –  боягузтво,   осел  –  упертість і
               тупість  тощо.



                                                              32
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37