Page 31 - Дані методичні вказівки з курсу “Українська мова: термінологія та стилістика” розраховані на студентів ІІ курсу спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”

грецьким запозиченням властиві звукосполучення пс, кс (псевдонім,
ксерокс), кореневі частини біо, бібліо, гео, лог, фон (біологія,
бібліотека, геолог, морфологія, фонетика);
кілька звуків а характерно для тюркізмів: баклажан, сарай, барабан;

початковий звук і літера а властиві іншомовним словам, зокрема
арабським (алгебра, алкоголь); латинським (алюміній, античний);
грецьким (аскет, асфальт); французьким (ательє, авіація);
збіг приголосних властивий англійській та німецькій мовам
(ландшафт, бутерброд, менеджер, тролейбус);
звукосполучення дж та інг (инг) входять до складу англійських слів
(джентльмен, ринг).
Старослов’янізми можна розрізнити за такими ознаками:
звукосполучення ра, ла, ре, ле, що відповідають українським
звукосполученням оро, оло, ере, еле: врата, благо, древній, учитель;
початкове звукосполучення йе: єдиний, єдність;
іменникові суфікси -тель, -ство: мислитель, братство;
префікси воз-, со-, пре-, пред-: возвеличити, соратник, премудрий,
предвічний;

суфікси -ущ, -ащ, -ящ : всюдисущий, всевидящий, трудящий.
Старослов’янізми належать до стилістично забарвленої лексики. У
контексті вони створюють урочисто-піднесений колорит, але у поєднанні зі
словами, які мають відтінок зниженості, згрубілості, вони створюють іронічне,
сатиричне чи гумористичне звучання.

Багатозначність (полісемія) – це наявність в одного слова кількох
значень. Слова, що мають кілька значень, називаються багатозначними, або
полісемантичними. Наприклад, слово стіл може мати такі значення:
1. вид меблів: письмовий стіл;
2. установа або відділ установи: адресний стіл;
3. харч, їжа: вегетаріанський стіл;
4. княжіння у Київській Русі (староруське престол і стол, звідки
столиця).
При виникненні кожне слово має тільки одне значення, але згодом у
більшості слів розвиваються переносні значення. На основі переносного
значення виникає метафора – перенесення значень одних предметів на інші:
Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою…(Шевч.); метонімія – перейменування
або перенесення назви з одного суміжного явища на інше завдяки певному
зв’язку між ними: золото, срібло – метал і золото, срібло (метонімічно) як
монети або речі; синекдоха – вживання назви частини предмета у значенні
його цілого: Голова колони вже входила в браму (Хиж.)
Існує кілька способів стилістичного використання багатозначності слова.
По-перше, це вживання одного і того ж слова у кількох значеннях в одному
контексті. Це властиво художньому стилю та публіцистиці. По-друге,
використання в тому самому контексті слова в його вужчому й ширшому

31