Page 27 - Дані методичні вказівки з курсу “Українська мова: термінологія та стилістика” розраховані на студентів ІІ курсу спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”
P. 27

Морфологічні  норми.  За  морфологічними  нормами  української  мови
               іменники чоловічого роду м'якої групи II відміни в родовому відмінку однини

               мають  форми  лікаря,  царя;  іменники  твердої  і  мішаної  групи  -  а  (брата,
               обруча).
                   У давальному відмінку однини іменники чоловічого роду закінчуються на -
               ові, -еві,-єві, та -у, -ю. Перевагу слід віддавати формам на -ові, -еві, -єві тому,
               що  закінчення  -у,  -ю  часто  вживається  в  родовому  та  кличному  відмінках
               (лікарю, конгресу).
                   Вживання дієприкметників, що відповідають поширеним у російській мові

               дієприкметникам  на  -ущий  (-ющий),  і  –ащий  (-ящий),  в  українській  мові
               обмежене.  Переважно бувають активні дієприкметники на  –учий  (-ючий), -
               ачий  (-ячий):  виконуючий,  сидячий,  лежачий.  Порівняно  мало  вживаються  в
               українській  мові  й  пасивні  дієприкметники  теперішнього  часу  на  –уваний:
               означуваний,  завершуваний  (ці  форми  рівнозначні  російським  на  –льний:

               завершальний).
                     При перекладі з російської мови на українську у багатьох випадках замість
               активних дієприкметників можна використовувати прикметники: вирішальний,
               всеохопний, захопливий, життєствердний, нержавний, металорізний (пор. рос.
               решающий,         захватывающий,          всеохватывающий,           жизнеутверждающий,
               нержавеющий, металлорежущий).
                     Ще  один  варіант  -  заміна  дієприкметників  іменниками:  вступник,

               завідувач, початківець (рос. поступающий, заведующий, начинающий).
                      В  українській  літературній  мові  є  багато  слів  (назв  професій,  звань,
               посад),  які  вживаються  у  формі  чоловічого  роду  для  позначення  чоловіків  і
               жінок:  академік,  доктор,  кандидат,  лікар  та  ін.  Слова  типу  агрономша,
               докторша, ректорша вживаються з розмовним відтінком у значеннях дружина
               агронома (доктора, ректора).
                      Синтаксичні норми. Однією з стилістичних властивостей синтаксичних
               словосполучень  є  їх  здатність  вступати  у  синонімічні  зв'язки  з  окремими
               словами.  Наприклад:  давати  вказівки  -  вказувати,  зробити  огляд  –оглядати,
               виносити   пропозицію  -         пропонувати.   Такі   синоніми використовують для
               урізноманітнення  викладу.  Проте  не  завжди  їх  взаємозаміна  можлива.
               Словосполучення  брати  участь  в  українській  мові  не  має  синоніма
               участвувати,  а  в  російській  мові  є  пара  синонімів  принимать  участие  -
               участвовать. Перелічені вище синоніми мають свої смислові відтінки, що дає
               можливість вживати їх у різних стилях мовлення.
                      Помічено,  що  дієслова  називають  дію  вузьку,  конкретну,  а  іменники
               віддієслівного  творення  передають  загальні  поняття  про  цю  дію.  Саме  ці
               відмінності  зумовили  використання  сполучень  з віддієслівними  іменниками в
               науковому і офіційно-діловому стилях, де вони доречні.
                     У розмовно-побутовому і публіцистичному стилях словосполучення типу
               скласти  конспект,  зробити  огляд  сприймаються  з  відтінком  офіційності.

               Синтаксичні        сполучення       типу      знаходити       відображення,        домогтися

                                                              27
   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32