Page 243 - 79
P. 243

Теоретична механіка. Динаміка





















                                                         Рис. 80

                                          
                            де      SFS  N    Ndt  – імпульс миттєвої ударної сили, який
                                              0             
                            напрямлений вздовж нормалі  n  до поверхні.
                                 Спроектувавши  обидві  частини  векторного  рівняння  (а)
                                                  
                                                               
                            на напрями нормалі  n  і дотичної   до поверхні, отримаємо
                                                                     
                                                 mU     m V n    NS  ;                              (б)
                                                    n
                                                     mU    m V   0,                                   (в)
                                                              
                            де  V  – модуль нормальної складової швидкості до удару.
                                 n
                                 З рівняння (в) бачимо, що
                                                        U     V ,                                         (г)
                                                                
                            тобто, дотичні складові швидкості точки до і після удару рівні
                            між собою. Для визначення нормальної  складової  U  швид-
                                                                                    n
                            кості після удару маємо рівняння (б), в якому невідомою ве-
                                                                                  
                                                                                
                            личиною є імпульс нормальної реакції поверхні   NS     . Маємо
                            одне рівняння з двома невідомими. Для знаходження невідо-
                            мих величин необхідне ще одне рівняння. Таке рівняння було
                            запропоноване І.Ньютоном у вигляді коефіцієнта відновлення
                            (3.242), який в даному випадку, враховуючи, що одне тіло є
                            нерухомим, матиме вигляд


                            236
   238   239   240   241   242   243   244   245   246   247   248