Page 212 - 79

Загальні теореми динаміки

пришвидшення, взятий з протилежним знаком, називається
силою інерції (3.145), то можна ввести такі позначення:
  iн
 m a   , (3.220)
e
e
 
iн
 m a   , (3.221)
c
c
 
iн
де  e iн i  називаються відповідно переносною і коріолі-
c
совою силами інерції.
Враховуючи сказане, рівність (б) набуває вигляду
 n   
iн
r 
m a  F   e iн   . (3.222)
i
c
i1
Отримане рівняння є основним рівнянням динаміки
відносного руху матеріальної точки. Як видно з (3.222), щоб
скласти основне рівняння динаміки відносного руху матеріа-



льної точки, необхідно до сил F 1 , F 2 ,..., F n , що діють на то-
чку, приєднати переносну і коріолісову сили інерції.
Порівнюючи основне рівняння динаміки відносного руху
(3.222) з основним рівнянням динаміки абсолютного руху
(3.5), приходимо до висновку, що вони мають однакову форму
— форму другого закону Ньютона. Однак у випадку відносно-
го руху необхідно до діючих сил на точку приєднати перенос-
ну і коріолісову сили інерції, які обчислюються відповідно за
формулами (3.220) i (3.221).
Оскільки основне рівняння динаміки відносного руху від-
різняється від основного рівняння динаміки абсолютного руху
наявністю переносної і коріолісової сил інерції, то це означає,
що всі наслідки (рівняння, теореми тощо), отримані в динаміці
абсолютного руху, залишаються справедливими і в динаміці
  
відносного руху, якщо до діючих сил F , F ,..., F  на точку
 1  2 n
iн
iн
приєднати переносну  і коріолісову  сили інерції.
e
c
Отже, на основі рівнянь і теорем динаміки абсолютного
руху легко отримати відповідні рівняння і теореми відносного
руху, тобто побудувати динаміку відносного руху. Для цього
необхідно тільки врахувати переносну і коріолісову сили іне-
рції.

43