Page 211 - 79
P. 211

Теоретична механіка. Динаміка


                                     6 ДИНАМІКА ВІДНОСНОГО РУХУ

                                  В попередніх розділах механічний рух матеріальних об’єктів вивча-
                            вся в інерційній системі відліку, тобто в системі відліку, в якій виконують-
                            ся перший і другий закони Ньютона. До таких систем відліку, як було ска-
                            зано у вступі в динаміку, належать нерухомі системи відліку (часто їх на-
                            зивають абсолютними) і системи відліку, які рухаються поступально пря-
                            молінійно і рівномірно. Оскільки кожна система відліку при-в’язується до
                            деякого матеріального об’єкта, а в природі матеріальних об’єктів, які б пе-
                            ребували в стані спокою або рухались поступально і рівномірно немає, то
                            фактично немає й інерційних систем відліку. Природно виникає запитання,
                            який  вигляд  матимуть  отримані закони  механічного  руху  в  неінерційних
                            системах відліку? Щоб знайти відповідь, розглянемо відносний рух мате-
                            ріальної точки.

                             § 37 Основне рівняння динаміки відносного руху

                                 Розглянемо  рух  матеріальної  точки  маси  m ,  на  яку  діє
                                                   
                            система сил F  1  ,  F 2  ,...,  F n  , відносно рухомої системи відліку
                             O  , яка здійснює деякий рух відносно нерухомої системи
                            відліку O 1 xyz  (див. рис. 107, ч. 1, § 44). З кінематики складного
                            руху точки (див. § 44.3, ч. 1) відомо, що абсолютне пришвид-
                            шення точки в складному русі дорівнює геометричній сумі її
                            переносного, відносного та коріолісового пришвидшень (тео-
                            рема Коріоліса)
                                                               
                                                    a   a   a   a ,
                                                                   c
                                                              r
                                                          e
                            звідки пришвидшення точки відносно рухомої системи відліку
                            дорівнює
                                                               
                                                     a   a   a   a .                                   (a)
                                                               e
                                                                   c
                                                      r
                                 Помножимо рівність на масу точки
                                                                   
                                                 m a   m a   m a   m a .                             (б)
                                                                e
                                                    r
                                                                       c
                                 З  основного  рівняння  динаміки  матеріальної  точки  (3.5)
                                               n 
                                                  F .  Оскільки  добуток  маси  точки  на  її
                            відомо,  що  m a     i
                                                 i 1

                            42
   206   207   208   209   210   211   212   213   214   215   216