Page 206 - 79
P. 206

Теоретична механіка. Динаміка

                            рія виділяється тим, що для неї дія за Гамільтоном набуває ста-
                            ціонарного значення.
                                 Яке стаціонарне значення, тобто, чи буде значення інтег-
                            рала (3.217), вирахуване на дійсному шляху, максимальне чи
                            мінімальне порівняно зі значеннями на кінематично можливих
                            шляхах?  Відповідь  на  це  запитання  виходить  за  межі  даної
                            книги.  В  багатьох  випадках  це  значення  мінімальне,  а  тому
                            даний  принцип  (рів.3.219)  часто  називають  принципом  най-
                            меншої дії.
                                                                      Як  приклад,  розгля-
                                                                 немо  вільне  падіння  тіла
                                                                 під  дією  сили  ваги  в  сис-
                                                                 темі  координат,  вісь  Oz
                                                                 якої  напрямлена  вертика-
                                                                 льно вниз (рис. 72).
                                                                      Покажемо,  що  дія  за
                                                                                       t 2
                                                                 Гамільтоном      W   L  dt
                                                                                       
                                        Рис. 72                                        O
                                                                                       1   2
                            набуває  мінімального  значення  для  дійсного  руху  z     gt
                                                                                       2
                                                                n
                            порівняно з рухами типу  z     a n  t  ( n  0). Прийнявши за ну-
                                                        n
                            льовий  рівень  потенціальної  енергії  координатну  площину
                             Oxy ,  вирахуємо  функцію  Лагранжа  для  можливого  руху,
                            швидкість якого V  z  n   a n nt n  1   ,

                                              mV  2             1
                                                                                      n
                                 L   T   П         mgz  n     ma n 2 n 2 t  2 n2    mga n t .
                                                2               2
                                 З умов співпадання кінцевого і початкового положень та
                            рівності часів дійсного і можливого рухів маємо
                                                     z   0  z  0  ;
                                                                  0
                                                      n
                                                              1            1
                                                          n
                                                                  2
                                      z   t     t z    a  t   gt   a   gt  2  n  .
                                       n  2      2      n 2      2      n      2
                                                              2             2
                                 Підставивши значення a  у функцію Лагранжа, отримаємо
                                                          n
                            78
   201   202   203   204   205   206   207   208   209   210   211