Page 11 - 79

Вступ

Треба зазначити, що хоча цей закон свідчить про механічну
взаємодію, він справедливий для більшості (а можливо, і для всіх)
взаємодій, які є в природі. Проте деякі автори (див. Г.Голдстейм.
Классическая механика. — М. 1975, стр. 17) стверджують (на нашу
думку, необгрунтовано), що у випадку електромагнітних сил взає-
модії між рухомими частинками третій закон Ньютона не викону-
ється.
Також відзначимо, що третій закон Ньютона, на відміну
від двох попередніх, справедливий в будь-якій системі відлі-
ку, а не тільки в інерційній. Це зумовлено тим, що він не міс-
тить кінематичних характеристик руху, величина і напрям
яких, як було сказано в кінематиці, є відносними – залежать
від вибору системи координат, в якій вони визначаються.
Якщо проаналізувати три закони Ньютона, то можна по-
бачити, що в них відображені основні поняття динаміки: маса,
сила і кількість руху. Однак були також спроби побудувати
теоретичний курс механіки, не використовуючи поняття “си-
ли”. Це пояснюється тим, що не кожну взаємодію (наприклад,
взаємодію між елементарними частинками в ядрі, атомі) мож-
на описати силою. Найкращого результату в цьому досягнув
Г.Герц (Г.Герц. Принципы механики, изложенные в новой
связи. — М., АН СССР. 1959). Однак з практичної точки зору
запропонована Герцом механіка виявилась неефективною че-
рез свою складність. До того ж, як показала практика, біль-
шість взаємодій, особливо взаємодій між матеріальними
об’єктами, рухи яких вивчає механіка, найефективніше опи-
сувати силами.

Закон незалежної дії сили
Цей закон був сформульований в ХІХ ст. і чита-
ється так:
якщо на матеріальну точку діє система сил,
то пришвидшення, з яким рухається матері-
альна точка, дорівнює геометричній сумі
пришвидшень, що викликаються кожною си-
лою окремо.
Математично цей закон виражається векторною рівністю
   
a  a  a  ... a , (3.4)
2
n
1
в якій:

11