Page 10 - 79

Теоретична механіка. Динаміка

сформульований І.Ньютоном у його “Началах” (1687 р.).
ІІ-й закон Ньютона (основний закон механі-
ки; закон сили).
Швидкість зміни кількості руху матеріальної точки дорівнює
силі, що діє на точку, і напрямлена в напрямі дії сили.
Математично цей закон виражається векторною рівні-
стю
d  
 mv  F . (3.1)
dt
Вважаючи m  const , рівність (3.1) найчастіше записують
 
m a  F (3.2)
і сам закон формулюють так:

пришвидшення, з яким рухається матеріаль-
на точка, пропорційне прикладеній до неї силі
і обернено пропорційне масі, або добуток ма-
си точки на її пришвидшення дорівнює век-
тору сили, що діє на точку.

Як було сказано вище, закони Ньютона є об’єктивними
законами природи. Проте не в усіх системах відліку вони ви-
конуються. Як показує експеримент і багаторічні досліджен-
ня, І-й і ІІ-й закони Ньютона мають місце в абсолютній (тобто
нерухомій системі відліку) і в системах відліку, які рухаються
поступально і рівномірно відносно абсолютної. Ці системи
відліку часто називають інерційними.

ІІІ-ій закон Ньютона (закон дії і протидії)
Кожна механічна дія супроводжується рів-
ною і протилежно напрямленою протидією.
 
Якщо дію позначити F , а протидію — F , то третій за-
кон Ньютона виражається такою векторною рівністю:
 

F   F . (3.3)
Оскільки дія і протидія прикладені до різних матеріаль-
них об’єктів, то векторна рівність (3.3) не означає, що вони
взаємно зрівноважуються.

10