Page 32 - 72

керівник повинен розробити процедуру ухвалення рішення.
До незапрограмованих можна віднести рішення типу: якими
повинні бути цілі організації, як поліпшити продукцію, як
удосконалити структуру управлінського підрозділу, як підси-
лити мотивацію підлеглих? У кожній з подібних ситуацій (так
найчастіше і буває з незапрограмованими рішеннями) причи-
ною проблеми може бути кожний з факторів. У той же час,
керівник має у своєму розпорядженні безліч варіантів вибору.
На практиці деякі управлінські рішення виявляються за-
програмованими чи незапрограмованими в чистому вигляді.
Майже всі рішення виявляються десь між крайніми варіанта-
ми. Деякі запрограмовані рішення настільки структуровані,
що особиста ініціатива виконавця, що приймає їх, цілком ви-
ключається. І навіть у ситуацій найскладнішого вибору мето-
дологія прийняття запрограмованих рішень може бути корис-
на.
Компроміси. Важливо відзначити, що практично у всіх
випадках, описаних вище, для керівника є майже неможливим
ухвалення рішення, яке б не мало негативних наслідків. Кож-
не рішення повинно “врівноважувати” настільки суперечливі
цінності, цілі і критерії, що з будь-якої точки зору воно буде
гіршим оптимального.
Ефективно працюючий керівник розуміє і приймає як
факт те, що обрана ним альтернатива може мати недоліки,
можливо, значні. Він приймає дане рішення, оскільки з ураху-
ванням усіх факторів воно бачиться найбільш бажаним з
огляду кінцевого ефекту. Концепція компромісів – це тема, з
якою безпосередньо пов'язаний процес прийняття рішень.
Керівники, які ефективно працюють, є людьми найбільш
щасливими в повсякденному житті, – це індивіди, які не до-
зволяють можливим недолікам рішень паралізувати їхню во-
лю. Це люди, які розуміють, що неприйняття рішення, “флю-
герна” тактика, зазвичай гірший хід, ніж ухвалення поганого
рішення. Проте зустрічаються ситуації, коли відмова від ви-
бору буде позитивним рішенням. Наприклад, якщо додаткова
інформація повинна незабаром надійти, а час не є критичним,
може краще буде почекати з негайним ухваленням рішення.
В організаційній структурі розрізняють дві категорії ад-
міністративних повноважень – повноваження лінійного і шта-
бного персоналу. Повноваження лінійного персоналу допус-

27