Page 27 - 72

створення “команди”. У цьому випадку “команда” персоніфі-
кує керівника, оскільки діє вона за принципом консенсусу.
Єдність волі в прийнятті рішень тісно пов'язана з необхідніс-
тю забезпечення оперативності і відповідальності в ході вико-
нання рішень.
Ризик прийняття недостатньо ефективного рішення не
може служити виправданням відмовленню від прийняття рі-
шень взагалі. Підступництво управлінської діяльності поля-
гає і в тому, що далеко не завжди зрозуміло, що гірше: не
прийняти рішення, коли умови для його прийняття є, чи при-
йняти рішення, що може виявитися частково помилковим. Ми
тут підійшли до проблеми безініціативних керівників. Якщо
критерієм добору керівників є безпомилковість їхньої діяль-
ності, що мало місце при недавнім пануванні командно-
адміністративної системи, то це призводить до безініціативно-
сті на всіх рівнях керування. Не помиляється той, хто нічого
не робить. Головним критерієм оцінки керівника повинен бу-
ти принцип відповідальності, а не безпомилковості.
Нерідко принципу єдиноначальності і відповідальності
протиставляють принцип "демократизації" шляхом залучення
трудящих до керування. У сучасному менеджменті проблема
участі трудящих у керуванні непогано вивчена. Результати
можна підсумовувати так.
Сама по собі участь трудящих у керуванні в умовах бю-
рократизованої організації рідко дає результат, крім порож-
ньої риторики, конфліктів і зниження продуктивності. Пред-
ставники робочих колективів, висунуті “наверх”, легко підда-
ються маніпуляції.
За наявності відповідального підприємницького керів-
ника участь трудящих у керуванні відіграє корисну роль. Ке-
рівникам усіх рівнів не слід шкодувати часу на обговорення з
робітниками наслідків своїх рішень. Але відповідальність за
ризиковані рішення (а будь-які економічні рішення, і навіть їх
відсутність, пов'язані з ризиком) повинна лягати на керівника.
Найважливішим завданням участі трудящих у керуванні
повинно стати здійснення ефективної комунікації між вищим
керівництвом і безпосередніми виконавцями. Число проміж-
них ступенів, через які “верх” і “низ” обмінюються інформа-
цією, повинно бути зведене до мінімуму. Одним з головних
досягнень повинно стати не стільки "демократичне прийняття

22