Page 26 - 72

такій родині життя осточортіє, навіть якщо вона суцільно
складається зі святих”. Висновок такий: і прибуток для під-
приємства, і заробіток для родини, не можуть бути основними
цілями їхнього життя і діяльності, але вони є неодмінною умо-
вою здійснення інших, більш шляхетних цілей.

1.6 Рішення – це завжди вольовий акт

Рішення – це конкретне завдання для конкретного під-
розділу (цеху ділянки чи окремого виконавця) на майбутній
період. Будь-яка людина спрямовує і контролює свою діяль-
ність шляхом прийняття особистих рішень. Основою таких
рішень є мотиви поведінки. Вони є предметом вивчення пси-
хологічної науки. На відміну їм виробничі управлінські рішен-
ня приймаються людьми, наділеними відповідними повнова-
женнями, і є обов'язковими для виконання великими групами і
колективами людей. Такі рішення можуть стосуватися інтере-
сів багатьох сотень і тисяч людей і мати дуже серйозні еконо-
мічні наслідки. Тому ухвалення управлінського рішення на
виробництві завжди супроводжується для того, хто його при-
ймає, певною відповідальністю. Чим більший потенційний
ступінь відповідальності за прийняте рішення, тим більша
спокуса відкласти ухвалення необхідного рішення або яки-
мось чином уникнути відповідальності.
Зі сказаного вище стає зрозуміло, що сам акт ухвалення
рішення – це завжди вольовий акт, що спричинює певну від-
повідальність. Відповідальність за прийняття важливих орга-
нізаційних рішень – важкий моральний тягар, що особливо
яскраво проявляється на вищих рівнях керування. Керівники
будь-якого рангу мають справу з власністю, що належить ін-
шим людям, і через неї впливають на їхнє життя. Якщо керів-
ник вирішує звільнити підлеглого, останній може сильно по-
страждати. Якщо поганого працівника не зупинити, може по-
страждати організація, що негативно позначиться на її влас-
никах і всіх співробітниках. Тому керівник, як правило, не
може приймати непродуманих рішень.
У зборі інформації, її обробці і підготовці конкретного
рішення можуть брати участь кілька десятків осіб. Однак сам
акт ухвалення рішення завжди індивідуальний. Цьому твер-
дженню не суперечать і факти керівництва фірмою шляхом

21