Page 20 - 72
P. 20

(не  для  усіх)  природних  явищ.  Рішення,  що  приймаються  з
                            використанням інформації про  імовірність прояву тих чи  ін-
                            ших явищ, визначаються як рішення з певним ступенем ризи-
                            ку.
                                  Ще більш важкими в методичному відношенні є рішен-
                            ня, прийняті в умовах повної невизначеності дії факторів, нас-
                            лідки яких неможливо оцінити з точки зору імовірності їх на-
                            стання. Як приклад подібних рішень можна привести так звані
                            інноваційні проекти, а також низку рішень  стратегічного ха-
                            рактеру.  Передбачати  у  всіх  деталях  майбутнє  неможливо.
                            Але  справа  не  тільки  в  цьому.  Будь-який  стан  чи  умови  на
                            якийсь момент часу завжди є складним переплетенням прояву
                            багатьох  факторів,  дії  яких,  як  і  вектори,  спрямовані  у  різні
                            боки. Ми можемо знати перелік цих факторів, але визначити
                            їх сумарну рівнодіючу в майбутньому часом буває неможли-
                            во.
                                   Іноді  зусилля щодо збору та обробки додаткової інфо-
                            рмації принципово дають змогу зменшити ступінь невизначе-
                            ності  прийнятих  рішень.  Але  обмеженням  подібних  зусиль
                            може виступати або вартість додаткової інформації, що може
                            перевищити усі вигоди, яких можна  очікувати від більш точ-
                            них рішень, або фактор часу, коли затримка пов'язана з необ-
                            хідністю збору більш точної інформації, що призведе до втрат
                            більш серйозних, ніж виграш від підвищення точності інфор-
                            мації.
                                  Тому  на  практиці  припустимий  рівень  невизначеності
                            при прийнятті рішень носить характер компромісу між мож-
                            ливими результатами прийнятих рішень і вартістю додаткової
                            інформації,  що  могла  б  підвищити  ступінь  їх  надійності  (чи
                            знизити ризик помилок).
                                  Оскільки в даному випадку мова йде про прогнози, вар-
                            то  вказати,  що  на  практиці  розроблені  і  застосовуються  ряд
                            методів та процедур подібного прогнозування, що включають
                            як методи математичної екстраполяції, так і методи та проце-
                            дури, що стимулюють вироблення інтуїтивних рішень  окре-
                            мими людьми та колективами.
                                  Знання  та  об'єктивна  інформація  –  це  головні  складові
                            механізму прийняття рішень, яким природа наділила розумну
                            людину. Але невизначеність, викликана відсутністю чи недо-
                            статністю  необхідної  інформації,  створює  умови,  в  яких  су-


                                                           15
   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25