Page 181 - 70
P. 181

Суть  методу  пояснимо  на  прикладі  залежності  вимірюваної
                            величини від трьох аргументів, тобто
                                                    y   f  ( ,x 1  x 2  x ,  3  ) .         (5.89)

                            Допускаємо, що кількість спостережень кожного із аргументів є бі-
                            льшою 30, що дає можливість побудувати гістограми спостережень.
                            Значення аргументу на кожному інтервалі приймають рівним сере-
                            дині інтервалу, а ймовірність цього значення вважають рівною час-
                            тоті попадання в інтервал. Частота k -го інтервалу в j-ій гістограмі є
                             m  jk  /  n  j  ,де  m  jk  — кількість результатів спостережень, які є в  k -

                            му інтервалі;  n  — загальна кількість спостережень. Підставляючи
                                           j
                            в (5.89) всі можливі комбінації значень  x 1  x ,  2  x ,  3  , які дорівнюють
                            серединам  інтервалів  відповідних  гістограм,  отримаємо  ок-ремі
                            значення вимірюваної величини. Для кожного значення розрахову-
                            ють  ймовірність  його  появи.  Наприклад,  значення        y 1  

                                                                 P
                               f  (x 11  x ,  21  x ,  31 )  буде з ймовірністю  1   (m 11  /  n 1 ) (m 21  /  n 2 ) 
                              (m 31  /  n 3 ) ,  значення  y   f  (x 13  x ,  23  x ,  33 )   —  з  ймовірністю
                                                      3
                             P   (m 13  /  n 1 ) (m 23  /  n 2  )  (m 33  /  n 3 ) .  Таким  чином  отримують
                              3
                            статистичний  ряд  значень  вимірюваної  величини  і  відповідні  їм
                            ймовірності. В результаті будують функцію розподілу окремих зна-
                            чень вимірюваної величини, що дає можливість отримати результат
                            вимірювання та оцінку його похибки.
                                  Оцінка похибки побудови функції розподілу, яка обумовлена
                            наближеним  характером  методу  та  обмеженістю  дослідних  даних,
                            має такий вигляд:
                                                m            
                                             k      h  j  2  max  f ( x)   z  p  2 (  n  j   ) ,   (5.90)
                                                             j
                                                 j 1
                            де  h  — довжина інтервалу гістограми розподілу результатів спо-
                                 j
                                                        '
                            стережень  j-го  аргумента,  f  j  (x )   —  похідна  щільності  розподілу
                            результатів спостережень j-го аргумента,  z — квантиль нормаль-
                                                                      p
                            ного розподілу,  n  — кількість спостережень j-го аргумента.
                                             j

                                                                                         221
   176   177   178   179   180   181   182   183   184   185   186