Page 158 - 70

Таким чином, гіпотезу про рівнорозсіяність результатів спо-
стережень в різних вибірках перевіряють так. Дисперсії всіх вибірок
2 2
розміщують у варіаційний ряд  ,..., , в порядку зростання і
x 1 x 2
2 2
визначають відношення   . Якщо це відношення є меншим
x j x1
від величини F  ,k 1 k 2 p , значення якого отримують згідно додатку

Р, то всі решту відношень інших дисперсій будуть меншими від
вказаного параметру F  ,k 1 k 2 p при умові, що значення

k , k , P всіх груп вибірок є однаковими. В цьому випадку гіпотеза
1 2
про рівнорозсіяність дисперсій результатів спостережень всіх вибі-
рок є правдоподібною з вибраним значенням довірчої ймовірності
P . Якщо відношення є значимим (більшим від значення параметру
F ), то початкову гіпотезу про рівнорозсіяність всіх диспер-
 ,k 1 k 2 p
сій варіаційного ряду відхиляють і перевіряють на рівнорозсіяність
інші дисперсії рухаючись в напрямку до середини варіаційного ряду
(або з двох боків, або з одного боку ряду).
У випадку різних значень k і P для груп вибірок необхідно
на рівнорозсіяність провірити між собою дисперсії всіх вибірок.
При кількості вибірок l 3 для перевірки рівнорозсіяності
дисперсій деколи використовують наближений критерій Бартлетта,
2
який оснований на порівнянні оцінок дисперсій  з їх середнім
x j
2
значенням внутрішньогрупових оцінок дисперсій  , яке визна-
x виб
чається для вибірок з нормальним розподілом так:
l
2
    n ( 1 () N  l) . (5.33)
x виб x j j
 j 1
Якщо буде виконуватися умова, що
2

2 2, 303 l x виб 2
   n   1 lg ( )   кр , (5.34)
j
c j  1  2
x j
198