Page 17 - 6863

- сприяння формуванню у працівників органів праці та соціального захисту
населення відповідних професійних навичок, надання їм інформації та методичної
підтримки для виконання завдань з обслуговування населення;
- застосування упереджувальних механізмів перегляду прийнятих рішень у
випадках, коли громадяни не згодні з ними.
Молодіжне підприємництво – це елемент підвищення рівня зайнятості серед молоді та
створення нових малих підприємств і додаткових робочих місць. Розвиток молодіжного
підприємництва є одним із найважливіших напрямків економічної політики країни. Проте на
сьогодні цей процес відбувається в нашому суспільстві дуже повільно. Сектор малого бізнесу в
Україні охоплює понад 2,0 млн. суб’єктів малого підприємництва.
Майже 10% молодих людей віком від 18 до 28 років займаються підприємницькою
діяльністю. Серед 29–39-річних осіб, які є активною, досить освіченою, професійно підготовленою
для самостійної економічної діяльності групою населення, він становить до 10% .
Держава здійснює підтримку підприємницької діяльності молоді шляхом:
1. формування державних механізмів підтримки молодіжного підприємництва;
2. реалізації заходів матеріально-технічної та фінансової підтримки діяльності
молодіжних навчальних підприємств, бізнес-інкубаторів, навчально-ділових центрів, комерційних
організацій.
3. підтримки молодіжних неурядових організацій в реалізації бізнес-ідей та
молодіжного підприємництва через стимулювання їхніх ініціатив.
З огляду на вищенаведене найбільш доцільно здійснити такі заходи на державному
рівні для розвитку молодіжного підприємництва:
- законодавче забезпечення регулювання молодіжного ринку праці;
- розробка і прийняття законів, спрямованих на розвиток молодіжного підприємництва, а
також його методико-інформаційне забезпечення;
- сприяння розвитку інфраструктури молодіжного підприємництва;
- надання податкових пільг;
- організація сприятливо фінансово-кредитної підтримки;
- освітньо-кадрове забезпечення;
- створення програм підтримки молодіжного підприємництва за участі держави, українських
та іноземних громадських організацій.
При формуванні політики у сфері молодіжного підприємництва важливу увагу слід
приділяти інноваційному розвитку, зокрема доволі актуальним є підтримка молодих підприємців,
які працюють у сфері інформаційно-комунікативних послуг.
За даними дослідження Міжнародного бюро праці (МБП), рівень безробіття серед молоді
різко зріс, причому люди у віці від 15 до 24 років складають половину від загальної кількості
безробітних у світі. Досвід зарубіжних країн свідчить, що молодіжна політика може
здійснюватися за кількома досить різними моделями [23, c. 472].
Шведська модель державної молодіжної політики передбачає державний контроль щодо
відносин суспільства та молоді, ґрунтуючись на філософсько-соціологічній і політико-правовій
концепції, в основі якої лежить соціал-демократична ідея. Ця політика містить детальну правову
регламентацію в цій сфері державної діяльності, причому основні аспекти закріплені не відомчим
нормотворенням, а законами. Державний контроль за цією діяльністю базується на соціальній
роботі у так званих «комунах» та у спеціальних органах, що мають координаційні повноваження і
специфічні сфери прямого управління, перш за все в організації культурного розвитку молоді,
створенні умов для професійного зростання ті подальшого працевлаштування. Одна із форм цього
механізму полягає у створення мережі державних спеціалізованих закладів, а також через
фінансову підтримку відповідних молодіжних організацій.
В американській моделі молодіжної політики вагому роль відіграє держава в управлінні й
організації соціальної роботи, а також у правовій відповідальності державних органів щодо
вирішення молодіжних проблем. Фактично держава бере на себе обов’язки, причому обмежені,
вживати заходи щодо підтримки соціально незахищених і «неблагополучних» категорій молоді,
але й у цьому випадку державою регулюються лише окремі аспекти соціального становища цього