Page 15 - 6863

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – система
прав, обов'язків, гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з
незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів
Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Страховий випадок - подія, через яку застраховані особи втратили зарплату (грошове
забезпечення), інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з
незалежних від них обставин, якщо вони зареєстровані в установленому порядку як безробітні,
готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.
Страховий стаж - страховий стаж - період (строк), протягом якого особа
підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який сплачено
страхові внески (нею, роботодавцем);
Стаття 5. Додаткові гарантії зайнятості для окремих категорій населення
1. Держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування
працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на
рівних конкурувати на ринку праці, у тому числі:
в) молоді, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах,
професійно-технічних або вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової або
альтернативної (невійськової) служби і якій надається перше робоче місце, дітям (сиротам), які
залишилися без піклування батьків, а також особам, яким виповнилося п'ятнадцять років і які за
згодою одного із батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу.

2.5 ПОШУК РОБОТИ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНІ ЦЕНТРИ ЗАЙНЯТОСТІ

Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки
і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки громадян, які тимчасово не
працюють у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, створено Державну службу
зайнятості, яка діє під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих
державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування.
Державна служба зайнятості складається з:
- Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України;
- центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та
Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів
зайнятості;
- центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної
орієнтації населення;
- інспекцій по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення.
Державна служба зайнятості: аналізує і прогнозує попит та пропозицію на робочу силу,
інформує населення й державні органи управління про стан ринку праці; консультує громадян,
власників підприємств, установ і організацій або уповноважені ними органи, які звертаються до
служби зайнятості, про можливість отримання роботи і забезпечення робочою силою, вимоги до
професії та з інших питань, що є корисними для сприяння зайнятості населення; обліковує вільні
робочі місця і громадян, які звертаються з питань працевлаштування; допомагає громадянам
вибрати підходящу роботу і власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим
ними органам у доборі необхідних працівників; організує при потребі професійну підготовку і
перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або скеровує їх до інших навчальних
закладів, що здійснюють підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у
розвиткові й визначенні змісту курсів навчання і перенавчання; надає послуги з працевлаштування
та професійної орієнтації працівникам, які бажають змінити професію або місце роботи (у зв'язку з
пошуками високооплачуваної роботи, зміною умов і режиму праці тощо), вивільнюваним
працівникам та незайнятому населенню; реєструє безробітних і подає їм у межах своєї компетенції
допомогу, в т. ч. грошову; бере участь у підготовці перспективних та поточних державної і
територіальних програм зайнятості й заходів щодо соціальної захищеності різних груп населення
від безробіття.