Page 18 - 6832
P. 18

можна  вважати  практично  неможливим.  Якщо  воно  фактично  спостерігалося,  то  це  вказує  на
        несумісність висунутої гіпотези з наявними спостереженнями, або якщо фактичне відхилення менше
        за  критичну  межу,  є  підстави  вважати,  що  результати  досліду  не  суперечать  висунутій  гіпотезі,  а
        спостережене відхилення від центра розподілу можна пояснити впливом випадкових величин.
            Множину значень обраної статистики можна поділити на дві неперетинні підмножини:
            —підмножина  значень  статистики,  за  якою  гіпотеза  Н 0  приймається  (не  відхиляється),
        називається областю прийняття гіпотези (припустимою областю);
            —підмножина  значень  статистики,  за  якою  Н 0  відхиляється  і  приймається  гіпотеза  Н 1 ,
        називається критичною областю.
            Критичними  точками  θ кр  називаються  точки,  які  відокремлюють  критичну  область  від
        припустимої. Критичні точки визначають за таблицями розподілу статистики.
            Кількісно помилки оцінюють за ймовірністю їх виникнення.
            Припустима  ймовірність  помилки  першого  роду  позначається  α  (імовірність  потрапляння
        статистичної  характеристики  в  критичну  область,  тобто  ймовірність  практично  неможливих
        відхилень) і називається рівнем статистичної значущості.
            Значення α зазвичай вибирається малим (0,05; 0,02; 0,01 — для технічних завдань; для завдань,
        пов'язаних із життям людини — 0,001).
            Чим менший рівень значущості, тим менша ймовірність зробити помилку першого роду α, але
        тим вища ймовірність зробити помилку другого роду.
            Для  визначення  критичної  області  статистики  рівень  значущості  α  вибирають  з  урахуванням
        виду альтернативної гіпотези Н 1 .
            Приклад. Основна гіпотеза Н 0: θ = θ 0. Альтернативна гіпотеза Н 1 , може при цьому мати такий
        вигляд:  Н 1 :θ  <  θ 0;  Н 1 :  θ  >  θ 0  або  Н 1 :  θ  ≠  θ 0.  Відповідно  можна  дістати  лівобічну  (рис.  2.1,  а),
        правобічну (рис. 2.1, б) або двобічну критичну область (рис. 2.1, в).










                                                           Рис. 2.1

            Загальна схема перевірки статистичної гіпотези складається з таких етапів:
            1. Формулюють гіпотези Н 0 і Н 1.
            2.Вибирають  статистику,  за  значенням  якої  приймається  рішення  про  правильність  гіпотези.
        Необхідно, щоб статистика мала відомий закон розподілу.
            3. Задаються рівнем статистичної значущості α.
            4. Визначають критичні значення за таблицями а і вид альтернативної гіпотези Н 1.
            5. Обчислюють за вибіркою значення обраної статистики.
            6. Порівнюють значення обчисленої статистики з її критичним значенням.
            7. Приймають рішення: якщо значення обчисленої статистики не потрапляє у критичну область,
        приймається гіпотеза Н 0 і відхиляється гіпотеза Н 1 і навпаки.

                                               Питання для самоперевірки
            1. Дайте означення статистичної гіпотези.
            2. Яка гіпотеза називається нульовою?
            3. Яка гіпотеза називається конкуруючою?
            4. Яка гіпотеза називається простою, а яка - складною?
            5. У чому полягають помилки першого та другого роду?
            6. Що називається статистичним критерієм?
            7. Що таке критична точка і як вона обирається?
            8. Які значення величини містить критична область, а які — область прийняття гіпотези?
            9. В яких випадках використовується лівобічна, правобічна та двобічна критичні області?
            10.       Який порядок перевірки гіпотез?

                                                                                                               17
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23