Page 35 - 6831
P. 35

Недоліком  середніх  показників  є  те,  що  їх  величина  характеризує  не  весь  ряд
            динаміки,  а  тільки  його  початковий  і  кінцевий  рівні.Для  багатьох  рядів  динаміки
            характерний вплив попередніх рівнів показника на наступні, або так звана автокореляція.
                   Автокореляція  –  це  взаємозв’язок  рівнів  ряду  динаміки  у = {  ,   , … ,          }  з



            відповідними рівнями того ж ряду у         = {      ,       , … ,   }. Величина L називається лангом і


            може набувати значень 1,2,…, k. Здебільшого   < .

                   Коефіцієнт автокореляції – це коефіцієнт лінійної кореляції рядів    і       , який

            обчислюється за формулою:
                                                  ∑     (  −  ̄ )(    −  ̄   )
                                       ( ) =                                       ,
                                              ∑      (  −  ̄ ) ∑     (       −  ̄     )






                                        де  ̄ =     ∑       ;     ̄      =   ∑            .



                   Значущість  автокореляції  оцінюють  шляхом  порівняння  коефіцієнтів  автокореляції,
                                                                                                            ∗
                                                                                           ∗
            обчислених  для  різних  лангів  L  з  критичними  значеннями  додатньої      і  від’ємної


                                                                                                      ∗
                                                                                    ∗
            автокореляції.Якщо  обчислений  коефіцієнт  автокореляції   ( ) >     або  | ( )| > |  | ,  то


            автокореляція ряду динаміки з лангом L є істотною, а в протилежному випадку вважається
            неістотною.
                                                                      ∗
                                                                                      ∗
                   Критичні значення коефіцієнтів автокореляції   =   ( ;  ) і    =   ( ;  )знаходять




            за таблицею. Тут α ≤ 0,05 – рівень значущості, n– кількість елементів ряду динаміки (об’єм
            ряду динаміки).
                   Визначення  основної  тенденції  зміни  часового  ряду  проводиться  шляхом  його
            вирівнювання.Вирівнювання  часового  ряду  способом  усереднення  полягає  у  заміні  рівнів
            ряду  середніми  значеннями  трьох,  п’яти  або  семи  рівнів.Формула  вирівнювання  часового
            ряду об’ємом n способом усереднення за трьома рівнями ( m = 3)така:

                                             ̄ = (       +   +       );і = 2, 3, …, n-1.



                   Початковий та кінцевий усереднені рівні визначаються за такими співвідношеннями:
                                                     1
                                                 ̄ = (5  + 2  −   );




                                                     6
                                                  1
                                              ̄ = (−        + 2      + 5  ).

                                                  6
                   Формули  вирівнювання  часового  ряду  усередненням  за  п’  ятьма  рівнями  (m  =  5)
            мають такий вигляд:

                                      ̄ = (       +        +   +        +       ),і = 3, 4, …, n-2;



                                                   1
                                              ̄ =    (3  + 2  +   −   );

                                                   5
                                                  1
                                             ̄ =     (4  + 3  + 2  +   );

                                                  10
                                                1
                                        ̄      =  (       + 2       + 3       + 4  );

                                               10
                                              1
                                           = (−          +        + 2       + 3  ).


                                              5
                   При вирівнюванні часового ряду методом усереднення, всі оточуючі рівні однаково
            впливають на усереднений рівень. Якщо часовий ряд має нелінійну тенденцію до зміни, то
            часто використовують спосіб експонентного вирівнювання. У цьому способі на вирівнюване
                                                                                                           34
   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40