Page 149 - 6820

працівників навчальних, наукових та інших установ
прокуратури, які мають класні чини) (ст. 222 КЗпП).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок
вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від
3 березня 1998 р. колективний трудовий спір (конфлікт)
— це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-
трудових відносин, щодо:
- встановлення нових або зміни існуючих соціально-
економічних умов праці та виробничого побуту;
- укладання чи зміни колективного договору, угоди;
- виконання колективного договору, угоди або окремих їх
положень;
- невиконання вимог законодавства про працю.
Колективні трудові спори вирішуються за допомогою
примирювальних процедур, які охоплюють розгляд його
примирювальною комісією і (або) трудовим арбітражем. У
примирювальних процедурах можуть брати участь незалежні
посередники і Національна служба посередництва і
примирення. У випадку, коли примирювальні процедури не
привели до вирішення колективного трудового спору,
працівники можуть вдатися до страйку.
Відповідно до ст. 44 Конституції України, ті, хто
працюють, мають право на страйк для захисту своїх
економічних і соціальних інтересів. Порядок здійснення
права на страйк встановлено Законом України «Про порядок
вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
Страйк може бути розпочато, якщо примирювальні
процедури не сприяли вирішенню колективного трудового
спору (конфлікту) або власник чи уповноважений ним орган
(представник) ухиляється від примирювальних процедур або
не виконує угоди, досягнутої в ході вирішення колективного

151