Page 582 - 6816

дає право на політичну й державну діяльність. Якщо результати
попередньої діяльності кандидата суперечать інтересу нації, то це
свідчить про те, що рівень його професійного, морального й
духовного потенціалу не відповідає політичним претензіям. Нація

має усвідомити, що політик, державний діяч, не спонукуваний
інтересом нації, рано чи пізно стане злочинцем або припуститься
помилок, що дорівнюватимуть злочину. По-третє, усі суб’єкти

політичного простору є рівноправними учасниками політичної
діяльності, що означає тотальну відповідальність за процес і
результат життєдіяльності суспільства, але політик і державний
діяч мусять нести першочергову відповідальність за результати

власної діяльності. Процес оцінювання діяльності політика має
відбуватися за відомими наперед критеріями й охоплювати не лише

економічні та політичні аспекти, але й моральні. По-четверте,
діяльність політика не має права виходити за межі моральних норм;
якщо політик їх не дотримується, то цей факт необхідно оцінювати
як порушення метафізичних основ суспільного буття. По-п’яте,

у суспільстві має бути накладено моральне табу та сформульовано
правові норми на заборону піар-технологій і механізмів
маніпулювання свідомістю громадян. Використання політиком і

державним діячем піар-технологій є сигналом, що вони не
ставляться до електорату як до суб’єкта діяльності, це необхідно
оцінювати як моральний злочин. Отож основним засобом
діяльності політика особистісного рівня розвитку має бути

переконання. По-шосте, політик особистісного рівня розвитку
мусить бути вихователем народних мас. По-сьоме, основною
функцією політичного діяча має бути забезпечення єдності нації.

Переструктурувати суспільний хаос у суспільний порядок
здатний лише політик особистісного рівня духовного розвитку.
Уважаємо, що наведені теоретичні міркування сприятимуть як
осмисленню метафізичних та онтологічних основ суспільного

буття, так і оздоровленню українського політикуму.

582