Page 518 - 6816

до філософського рівня. Я-концепція – це уявлення людини про
власні можливості (внутрішній бік Я-концепції) та своє
призначення в цьому світі (зовнішній бік Я-концепції). Безумовно,
внутрішній і зовнішній аспекти Я-концепції відносно самостійні,

але між ними є органічний зв’язок. Уважаємо, що Я-концепція має,
перш за все, охоплювати уявлення людини про своє призначення у
світі й соціумі зокрема, а також її ставлення до довкілля, власної

професійної діяльності, її результатів, до виконання своїх
громадянських обов’язків. Запропонований підхід до розуміння
Я-концепції дозволяє поставити проблему: якою вона має бути у
філософа, священика, історика, психолога, науковця, освітянина,

щоб вони мали можливість зменшувати рівень духовного,
психологічного та соціального хаосу в суспільстві. Українське

суспільство потребує метафізичних і концептуальних персонажів.
Отже, метою розділу є дослідження місії метафізичних і
концептуальних персонажів в умовах необхідності реалізації
пріоритету духовного над матеріальним і трансформації

знеособленої парадигми буття в особистісну.

5.1. Роль і значення метафізичних і концептуальних
персонажів в умовах формування
дискурсивно-комунікативних практик

Розвиток європейського суспільства після Другої світової війни
відбувався в процесі переосмислення світоглядних засад, що
склалися в епоху Просвітництва та під час Великої французької

революції. Над цією проблемою працювали К.-О. Апель,
Ю. Габермас, Е. Гуссерль, К. Ясперс та ін. Так, К.-О. Апель писав:
«Ми маємо цілковито відмовитися від нашого модерного західного
постпросвітницького погляду на світ» [20, с. 426]. Переосмислення

дозволило європейським філософам віднайти нові підходи
до розуміння сутності суспільства. Як уже було зазначено,
відбулася зміна парадигми від суб’єктоцентрованого розуму до

комунікативного. Сучасне європейське суспільство розвивається на
основі використання дискурсивно-комунікативних практик.
Реалізація в Україні такої моделі потребує суттєвих зусиль з боку

філософів, науковців, інтелігенції, громадських організацій.
Українське суспільство вже дозріло до впровадження дискурсивно-

518