Page 514 - 6816
P. 514

діяльності);  консерватизму  (пріоритетна  орієнтація  на традиційні
            цінності, укоріненість людини в життєдіяльність нації, групування
            членів  партії  навколо  принципів  політики);  націоналізму  (нація  є
            цілісним суб’єктом діяльності, поцінування людини та пріоритету

            героїв).  Персоналістична  ідеологія  –  це  не  еклектичне  поєднання
            найкращих положень різних ідеологій, а їхній органічний синтез на
            основі  пріоритету  духовного  над матеріальним  та  метафізичної

            теорії  особистості.  Уважаємо,  що  ідеологія  персоналізму  поєднує
            суперечливі  тенденції  людського  буття:  по-перше,  прагнення
            людини  до  вдосконалення  й  водночас  потребу  стабільності;  по-
            друге, бажання свободи діяльності й необхідність її обмеження, що

            життєво  необхідно  в  умовах  антрополого-глобальної  катастрофи);
            по-третє, віру в людський розум і водночас усвідомлення того, що

            людина  не  здатна  осягнути  складність  людського  буття,  а  тому
            варто  дотримуватися  традицій;  по-четверте,  орієнтацію  на
            духовний          розвиток         і    водночас         необхідність          обмеження
            матеріальних потреб. Посередня людина неспроможна поєднати ці

            суперечливі  тенденції,  тоді  як  особистість  здатна  органічно  їх
            синтезувати.
                  Відсутність  ідеології  в  більшості  політичних  партій  в  Україні

            свідчить  про те,  що  в  них  немає  загального  проекту  розбудови
            суспільства,  вони  діють  ситуативно  й  кон’юнктурно,  маніпулюючи
            свідомістю  народних  мас.  Єдиною  їхньою  метою  є  влада  як  засіб
            реалізації  вигоди  тих  чи  тих  економічних  кланів.  Відсутність

            національної  ідеології  також  доводить,  що  в Україні  ще  не
            сформувалася національно-свідома еліта. Обмеженість матеріальних
            ресурсів  і  надалі  загострюватиме  всі  проблеми,  що  актуалізує

            потребу  в  такій  ідеології,  яка  була  б  вищою  за  пріоритет
            матеріального. Глобалізація посилила процеси відчуження й хаосу, а
            тому життя потребує нових духовних та ідеологічних засад. Людство,
            й  Україна  зокрема,  під  «керівництвом»  посередньої  людини

            опинилися в стані парадигмальної кризи – абсолютної помилки.
                  Національна ідеологія – це феномен, який не можна відмінити,
            оскільки  вона  є  духовною  основою  буття  нації.  Ігнорування

            національної  ідеології  з  боку  громадськості,  інтелектуальної  й
            політичної         еліти       дорого       коштують          українцям.         Ідеологія
            персоналізму  є  відповіддю  на  виклики,  перед  якими  опинилися

            Україна.  Розбудувати  українську  державу  та  громадянське
            суспільство  без національної  ідеології  неможливо.  Формування


                                                         514
   509   510   511   512   513   514   515   516   517   518   519