Page 513 - 6816
P. 513

Отже,  конститутивним  елементом  ідеології  персоналізму  є
               особистість, яка здатна діяти в інтересах українського суспільства.
               Ідеологія  персоналізму  має  всі  підстави  для  позитивного
               сприйняття і науковцями, і народними масами. По-перше, вона не

               закреслює  ідеї  гуманізму.  По-друге,  не  суперечить  християнській
               ідеї  особистості  як  досконалої  людини,  що  прагне  вдосконалення
               як  для  себе,  так  і для  суспільства.  По-третє,  відкриває  шлях  тим,

               хто  здатний  діяти  в  інтересах  держави  й  суспільства,  і,  навпаки,
               закриває  тим,  хто  використовує  державу  й  владу  як  засіб
               збагачення.  По-четверте,  відповідає  українській  філософській
               і соціально-політичній  традиції,  що  орієнтувалася  на  формування

               досконалої          людини         (І. Вишенський,           Д. Донцов,         П. Куліш,
               С. Ленкавський,           В. Липинський,            Петро       Могила,        І. Огієнко,

               Г. Сковорода, Я. Стецько, Леся Українка, І. Франко, Т. Шевченко та
               ін.).
                     Розуміємо,  що  ідеології  персоналізму  чинитимуть  свідомий  і
               підсвідомий  опір,  оскільки  вона  не  відповідає  уявленням

               посередньої  людини,  адже  вимагає  самоозначення  та  пріоритету
               особистості  в  суспільстві.  Цей  висновок  на  політичному  рівні
               конкретизував            І. Белебеха,         зазначивши,            що сформулювати

               державну ідеологію – це означає усунути від влади всіх злодіїв [43,
               с.  64],  тобто  відсторонити  від  влади  посередню  людину,  яка  за
               своїм психологічним, інтелектуальним і духовним потенціалом не
               здатна діяти в інтересах нації. Як доводить світовий і європейський

               досвід,  подолання  хаосу  в суспільстві  завжди  починається  з
               духовного й морального очищення. Ідеологія персоналізму створює
               для цього філософські й соціально-політичні передумови.



                                              Висновки до розділу 4

                     Чинні  класичні  політичні  ідеології  приховують  те,  що  вони  є
               відображенням  матеріальних  потреб  і  цінностей  посередньої

               людини, її прагнень до влади та збагачення. Ідеології, що виникли
               на  ґрунті  Просвітництва,  вичерпали  свій  конструктивний

               потенціал.  Підсумовуючи  погляди  європейських  та  українських
               дослідників, зазначимо: ідеологія персоналізму синтезує найкращі
               надбання  лібералізму  (демократичні  цінності,  прагнення  до
               свободи, виховання в людини потреби бути суб’єктом економічної



                                                            513
   508   509   510   511   512   513   514   515   516   517   518