Page 500 - 6816

до філософів по обидва боки політичних барикад і сказати: «Ви
шукаєте істину не там, де треба». Тоталітаризм і лібералізм
проігнорували об’єктивну й творчу роль нації у формуванні
людської історії. «Знехтовано націю, героїку життя для неї,

героїчний гуманізм і героїчне християнство» [524, ч. 2, с. 265].
Дійсно, особистість є ворогом як для ліберальної людини, так і для
тоталітарної. Європейська філософія в особах М. Гайдеґґера,

Е. Гуссерля, Ж.-П. Сартра виявилася нездатною запропонувати
ідеал, натомість український націоналізм не просто сформулював
ідеал, а виховав ціле покоління людей, які присвятили своє життя
українській нації. Для Я. Стецька героїчна концепція життя

і націоналізм – це синоніми.
Здійснений аналіз творчості Я. Стецька дозволяє

сформулювати такі ознаки особистісної парадигми буття людини.
По-перше, розбудова держави й суспільства має відбуватися
лише шляхом підвищення ролі особистості в суспільному житті
[524, ч. 1, с. 127]. (Для довідки наголосимо на співзвучності думок

ідеолога українського націоналізму з філософськими роздумами Е. Муньє).
Реалізувати цей напрям можна за однієї умови – поставити в центрі
розбудови держави й суспільства особистість. Ще в 1950 р.
Я. Стецько зазначив: «Ми наголошуємо національно-суспільний

„персоналізм”, себто наповнену національним змістом людину»
[524, ч. 1, с. 230].
По-друге, еліта суспільства має складатися з особистостей і
утворювати провідну верству. «Коли ж еліта – тобто найкращі з

усіх соціяльних шарів народу – характером слабне, коли вона
невихована, сама не виховується і народу свого не виховує,
приходить занепад нації, залежність від інших націй, що мають

здорову еліту» [524, ч. 1, с. 17].
По-третє, суспільство має бути зорієнтоване на ідеал рівності в
умовах збереження приватної власності. «Усі повинні бути однаково
рівні й вільні на ділі, а не на папері» [524, ч. 1, с. 149]. Я. Стецько

доходить висновку, що в новому соціальному ладі не буде класів:
«Українська суспільність є безклясовою суспільністю людей праці»

[524, ч. 1, с. 45]. Немає більше ані пролетарів, ані буржуазії – усі
трудівники. Як наслідок, зникає класова боротьба. Новий погляд на
соціальну структуру суспільства відкрив мислителеві шлях до
розв’язання антагоністичних суперечностей ліберального

капіталізму. Отож погляди ідеолога українського націоналізму

500