Page 315 - 6816

збігаються й відбивають загальнолюдські явища: вибір механізму
життєзабезпечення, життєвого шляху, поведінки в екстремальній
ситуації, вирішення життєвих проблем, пошуки людиною смислу
життя. Нові поняття та символи зазвичай вводять в обіг особистості

й генії, які започатковують нові світоглядні, соціальні, наукові
парадигми, що породжує вибухи словотворчості. На життя геній
дивиться крізь призму смислу, а тому смислотворчими в його

мовленні стають слова смисл, дух, істина, буття, мета, життя,
доля, добро, справедливість, свобода, призначення людини. У мові
особистостей не знайдемо слів, пов’язаних із задоволенням власних
життєвих потреб, пошуком вигоди.

Отже, у мові індивіда кожного ступеня розвитку є ключові
слова, котрі визначають структуру мислення й мови, зміст і смисл

комунікацій, глибину розуміння як власного внутрішнього світу,
так і зовнішнього. Мова людини кожного ступеня розвитку
формується під впливом спонукань до життя, способу життя, місця
в соціальній структурі суспільства й відповідної культури. Такий

підхід дозволяє структурувати мовні засоби залежної й посередньої
людини, особистості й генія в єдину мовну картину світу, яка
складається з чотирьох підструктур: слова та побутові терміни,

наукові поняття, філософські категорії та символи. Мова людини
кожного ступеня розвитку має відносно самостійний характер.
Мовні можливості індивіда залежного та посереднього рівнів
розвитку не дозволяють їм без відповідної підготовки зрозуміти

мову й життєві цінності особистості. Водночас особистість легко
розуміє мову й життєві цінності індивідів залежного та
посереднього ступенів. Спеціально підкреслимо, що мова

особистостей і геніїв активно формує культурний простір.
(Докладніше про мовні засоби людини різного рівня духовного розвитку див.
[378]). Мова панівного типу людини активно формує фундамент
суспільних відносин, свідомості й культури. З одного боку, мова –
це відбиття соціальної реальності, у якій пріоритет належить

посередній людині, а з іншого, – мова є динамічною
структурованою онтологічною реальністю, яка безперервно

змінюється й намагається знайти відповідь на історичні виклики.

2.7.5. Тривимірність метафізичної теорії
особистості. Синтезуємо напрацьовані знання щодо людської

сутності в метафізичній теорії особистості з урахуванням трьох
вимірів буття людини: екзистенційного, есенційного і динамічного.

315