Page 311 - 6816

Принцип реальності змушує шукати таку діяльність, яка б давала
максимум вигоди, що виключає проблему вибору. Незважаючи на
двовимірність мислення, світосприйняття обмежене теперішнім.
Посередня людина не ставиться до Іншого як до особистості, а

сприймає його як засіб. У посередньої людини життєві
переживання концентруються навколо соціального статусу й
усього, що з ним пов’язано: престижної освіти, роботи, потрібних

зв’язків, конкуренції, економічних і політичних дивідендів та ін.
Усі ці переживання відбуваються поза межами моралі. Прототипом
посередньої людини є такі герої художніх творів, як Чічіков
(М. Гоголь, «Мертві душі»), Шаріков (М. Булгаков «Собаче

серце»), Володька Лобода (Олесь Гончар «Собор»), Авірон, Датан
(І. Франко «Мойсей»).

Життєсвіт особистості можна описати на основі таких понять:
внутрішній світ складний, а зовнішній – легкий. У внутрішній світ
особистості ввійшла проблема вибору. Цей факт змушує шукати
принцип, на основі якого можна було б розв’язувати життєві

проблеми. Особистість знаходить такий «механізм» у принципі
цінності, який стає її життєвим кредо. Безумовно, принцип цінності
не звільнює особистість від морального вибору й життєвих

страждань. Під впливом цього принципу народжується воля, за
допомогою якої людина підпорядковує своє життя моральним
нормам. Вибір зроблено, і він перестає бути актуальним. Моральні
цінності освітлюють життєвий шлях людини, настає простота,

внутрішня ясність і свобода. Усе зрозуміло, а тому легко. Людина
береже свої цінності всупереч «очевидній» абсурдності й
безнадійності реальності. На основі дотримання моральних

цінностей особистість протистоїть світу. Відбувається відмова
від егоцентричних установок і здорового глузду – людина здобуває
смисл. Ціннісні переживання концентруються навколо
суперечностей життя. Особистість бачить загрози для суспільства й

намагається їм запобігти на основі моральних цінностей,
дотримання яких стає смислом життя, формується соціально-
психологічна установка на інтереси людини, суспільства, держави.

Складність внутрішнього світу особистості дозволяє тримати в
полі інтелектуального зору водночас два й більше аспектів
зовнішнього світу, наприклад, структурувати минуле, сьогодення й

майбутнє в єдину картину. Зовнішній світ постає як структурована
сукупність економічних, політичних, правових, моральних і

311