Page 308 - 6816
P. 308

зробив  –  не отримав.  Індивід  цього  рівня  розвитку  може  бути
            суб’єктом  діяльності  переважно  в  найпростіших  сферах
            практичної діяльності. Загалом можна сказати, що він не знаходить
            себе в суспільному житті й суб’єктом діяльності бути не здатен.

                  З тих чи тих причин людина може засвоїти наступний ступінь
            СМЖ  –  відносини  обміну  й  управління.  Щоб  бути  заможним,
            краще  бути  причетним  до сфери  управління  й  обміну  та  самому

            встановлювати норми отримання благ як для інших людей, так і для
            себе  самого.  Психічне  відображення  цього  факту  закріплюється  у
            свідомості  у  вигляді  установки,  яка  дістала  назву  «мотив».
            Спонукуваний  мотивом  вигоди,  індивід  відчуває  відчуження

            від суспільного  життя,  переживаючи  при  цьому  страх  або  нудьгу
            від втрати й незнаходження  смислу життя –  він  пристосуванець  до

            власної  діяльності,  або  індивід  другого  рівня  духовного  розвитку.
            Здатність осмислювати процес життєзабезпечення, а разом із тим і
            будь-який  інший,  у  нього  двовимірна,  що  дозволяє  йому  охопити
            розумом  процеси  обміну-управління у співвідношенні з  процесами

            розподілу-отримання.
                  Людина  у  своєму  поступальному  розвитку  може  засвоїти
            процес  життєзабезпечення  на  рівні  відносин  власності,  що

            визначають  еквівалентність  обміну,  а  також  способи  й  кількість
            отримання             матеріальних             благ.         Освоєний             механізм
            життєзабезпечення буде закріплено в психіці у формі установки –
            інтерес,  у  межах  якого  здійснюватиметься  його  внутрішня  й

            зовнішня життєдіяльність. Спонукуваний інтересом творити добро,
            нейтралізувати  зло,  діяч  відчуває  повну  відповідальність  за

            результати  своєї  діяльності.  Він  є  особистістю  цієї  соціальної
            спільноти. Здатність осмислювати процес життєдіяльності, а разом
            із тим і будь-який інший процес, у нього тривимірна, що дозволяє
            сприймати           співвідношення            процесів        обміну-управління             й

            розподілу-отримання  в  контексті  процесів  власності-володіння.
            Освоєння ступенів СМЖ одночасно супроводжується опануванням
            відповідної  культури.  Особистість  водночас  постає  суб’єктом

            освоєння соціуму й культури.
                  Отже,  на  соціально-політичний  і  духовний  розвиток  людини
            суттєво  впливає  соціальний  механізм  життєзабезпечення.  Його

            засвоєння  опосередковано  визначає  ступінь  духовного  розвитку
            людини.  (Докладніше  про  цей  аспект  формування  особистості  див.  [148,
            с. 78–81]).


                                                         308
   303   304   305   306   307   308   309   310   311   312   313