Page 136 - 6816

Аналіз доводить, що принципи свободи, духовної ієрархії й
рівності можна трактувати й реалізовувати з різних соціально-
політичних, філософських і релігійних позицій. У будь-якому
суспільстві завжди будуть протилежні погляди, а тому знайти

консенсус у формі справедливості складно. Незважаючи на це,
життя потребує розв’язання проблеми справедливості, яка виконує
роль узагальненого критерію гуманності.

Сучасний американський філософ Дж. Ролз (1921–2002) у праці
«Теорія справедливості» (1971) розробив авторську концепцію
справедливості. Дослідження охопило широке коло теоретичних,
соціально-правових, політичних, психологічних, моральних

проблем і шляхів реалізації принципу справедливості. Філософ
усвідомив, що в суспільстві є тенденції до хаосу, які потребують

нейтралізації. Принципи справедливості Дж. Ролза базуються на
припущені, що є первинні соціальні блага, як-от: почуття власної
гідності, свобода, право на власність, прибуток і багатство, право
на самореалізацію [453, с. 140]. Спеціально наголосимо, що

філософ формулює й інтерпретує принципи справедливості в
контексті ідей Великої французької революції: свободи, рівності й
братерства.

Дж. Ролз сформулював два принципи справедливості. Перший –
рівної свободи, тобто кожен громадянин має рівні права щодо
користування загальною системою основних свобод. Другий –
принцип різниці – передбачає, що соціальна й економічна нерівність

мають бути організовані так, щоби вони, по-перше, відповідали
потребам найбільш вразливих верств суспільства й, по-друге,
громадянські посади мають залишатися відкритими для всіх членів

суспільства – має зберігатися рівність можливостей включно до
процедурної справедливості [453, с. 102]. Зміст другого принципу
свідчить про те, що він водночас ґрунтується на принципах рівності
та духовної ієрархії, враховує і тим само врівноважує значну різницю

в рівнях життя. Суспільство має організувати свою діяльність так,
щоби більше уваги приділяти тим, хто має менше можливостей для
діяльності й розвитку, що відповідає принципам гуманізму. Той, хто

має більше можливостей для розвитку, отримує право на підвищення
добробуту лише за умов поліпшення становища тих, кого природа
обділила можливостями для розвитку [453, c. 151]. Підкреслимо, що

ці принципи відповідають християнським цінностям.

136